Упродовж останніх кількох днів в українському громадянському суспільстві активно обговорюють ідею запровадження латиниці замість традиційної кирилиці. Жваве обговорення триває як між тими, хто «за» і «проти» самої пропозиції створення альтернативи кириличної абетки, так і між тими, хто бачить цю альтернативу по-різному. Полеміку ускладнює й те, що немає універсального алгоритму практичного використання того чи того правопису, тому кожен прихильник латиниці мимоволі змушений опиратись на власні відчуття, сприймання і вподобання.
Якщо звернутися до найдавніших сторінок історії, зауважимо, що фундатором ідеї латинізації українського письма прийнято вважати етнографа і мовознавця Йосипа Лозинського, проте перші поодинокі спроби відтворити українську мову за допомогою латиниці відомі науці ще з XVII ст. Пізніше латинська абетка має прихильників на Сході у дослідженнях Михайла Драгоманова, пізніше, у 20-х рр. ХХ ст. – публікаціях Сергія Пилипенка.
Зі здобуттям Незалежності України питання латинізації активізується: постають нові варіанти правопису, удосконалюють чинні.
Сьогодні проблема переходу на так звану «європейську» латинську абетку є предметом дискусій відомих науковців, зокрема мовознавців закладів вищої освіти. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка не залишився осторонь цього вкрай важливого питання. Відтак завідувач кафедри української мови К-ПНУ, доктор філологічних наук, професор Людмила Марчук, яка 14 вересня стала гостею телевізійної програми «Головний день», доєдналася до обговорення ідеї запровадження латиниці та наголосила, що насправді така думка має під собою певне підґрунтя, але після того, як наша країна пережила кілька азбучних війн, змін до українського правопису, це питання не на часі. Людмила Миколаївна додала, що й кирилиця має надзвичайний величезний історичний шлях та є частиною нашою культурного розвитку. На питання «Наскільки нам необхідна двописемність? Чому ж не продовжувати писати кирилицею?» Людмила Миколаївна наголосила на важливій ролі Інституту української мови та Інституту мовознавства, які активно досліджують мовне питання в країні, та актуальності політичного підтексту в розвитку української мови загалом: «Українська латиниця – це політичний варіант для відриву від російського впливу, але українська мова розвивалася оригінальним шляхом».
Пресцентр