«Усе, усе належить Богу!

У його ласці кожна мить.

Мій біль – зажур, мою тривогу

прийми, о Господи, прийми!

Не допусти мого загину,

покрий мене небес крильми!

Прийми, о Господи, Вкраїну,

нехай ми будемо людьми…»

16 листопада під керівництвом професора, завідувача кафедри історії української літератури та компаративістики Олега Рарицького в межах вивчення навчальної дисципліни «Дисидентський дискурс української літератури ХХ ст.» було проведено інтегроване заняття – семінар-практикум із вивчення творчості письменників-дисидентів. Тема семінару «Доля і спадщина Івана Сокульського». В інноваційному занятті взяли участь викладачі та студенти другого магістерського рівня факультету української філології та журналістики, провідні фахівці та студенти НТУ «Дніпровська політехніка», Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Чергові карантинні обмеження не стали перешкодою у проведенні надзвичайно цікавого та пізнавального міжуніверситетського семінару, інноваційного за своїм змістом, стали містком до міжуніверситетського єднання між науковою елітою та студентами провідних українських вишів.

Під супроводженням доктора філологічних наук, професора Олега Рарицького магістранти ІІ року навчання підготували змістовні доповіді, в яких окреслили нелегкий життєвий та творчий шлях багатолітнього політв’язня, невтомного правозахисника, українського поета Івана Григоровича Сокульського. Цікаві розповіді студентів Огієнкового університету стали основою жвавих дискусій та обговорень.

У висококваліфікованій дискусії з проблем вивчення творчості письменників-дисидентів взяли участь Валентина Біляцька, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри філології та комунікації НТУ «Дніпровська політехніка», Галина Райбедюк, кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Ніна Поляруш, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Світлана Мартинова, старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я» відділу Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.

Неповторні враження, знання і новий досвід онлайнова авдиторія отримала від виступу Лесі Степовички, члена Національної спілки письменників України, провідного фахівця Центру культури української мови імені Олеся Гончара,  викладача кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка».

Подію активно обговорювали в мережі «Фейсбук». Пропонуємо читачам відгуки про подію авторитетних гостей, учасників семінару-практикуму:

Галина Райбедюк, професор Ізмаїльського гуманітарного університету: «Із Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка Ізмаїльський виш має давні й тривкі науково-творчі та освітні взаємини. Тож закономірною стала наша участь у міжуніверситетському семінарі-практикумі з вивчення творчості поетів-дисидентів, зорганізованому кафедрою історії української літератури та компаративістики цього освітнього закладу. Його темою було означено проблематику життєтворчості одного з «Лицарів Гулагу», дисидента-степовика Івана Сокульського, «знебутого, закутого у камінь» поета-страдника, котрий, як Василь Стус, Ігор та Ірина Калинці, Іван Світличний, Степан Сапеляк, наближав день нашої свободи… Пасіонарно енергетичне слово професора Олега Рарицького, інформативно насичені доповіді дніпровців – доктора філології Валентини Біляцької та старшого наукового співробітника музею «Літературне Придніпров’я» Світлани Мартинової – доповнили цікаві виступи магістрантів Огієнкового вишу.

Всі присутні мали змогу взяти участь у жвавій дискусії, а в результаті – упритул наблизитись до унікальної постаті незламного у своєму протистоянні злу й насильству імперського тоталітаризму поета-романтика, запричаститися його словом, його розумінням, що «без України ми – раби». Семінар став черговим свідченням послідовної та систематичної спільної праці на теренах інноваційних тенденцій та утвердження національної ідеї у сферах освіти й науки. У процесі роботи семінару не покидала думка Юрія Липи, про якого мала честь минулоріч читати в К-ПНУ імені Огієнка публічну лекцію, що «все є доцільне, що служить силі українського організму». Це був направду неймовірно креативний, інноваційний, надзвичайно цікавий полілог науковців і студентів із Кам’янця-Подільського та Дніпра, Ізмаїла й Вінниці…

Постать Івана Сокульського – «Лицаря Гулагу» – об’єднала не лише думки, але й серця учасників. Низький поклін дружній кафедрі історії української літератури та компаративістики К-ПНУ імені Івана Огієнка, її невтомному керманичу, професорові Олегу Рарицькому та велике спасибі студентам цього вишу за організацію та проведення семінару-практикуму, що став дійством високого національного духу. А пристрасний виступ і поетичне слово Лесі Степовички як сповідь і запізніле каяття кожного з нас, нині сущих, перед пам’яттю поета-страдника прозвучало драматичним заключним акордом семінару й водночас оптимістично обнадійливим пророцтвом, що недаремно «Владар каменю», як і всі «в’язні сумління», «підняв свій хрест і рушив до Голготи» (Леся Степовичка) і що недаремно «стільки сердець горіло до України найсвятішою любов’ю» (Іван Сокульський).

Валентина Біляцька, професор кафедри філології та комунікації НТУ «Дніпровська політехніка»: «Викладачі та студенти-філологи кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка» відгукнулися на запрошення завідувача кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олега Рарицького взяти участь у міжуніверситетському семінарі-практикумі з вивчення творчості письменників-дисидентів. Як же можна було відмовитися, адже йдеться про січеславського Лицаря Свободи, Івана Сокульського. Дякуємо фахівцям з Поділля, що у вивченні творчості шістдесятників-дисидентів, для яких чи не єдиною формою самовираження й способом існування в умовах ізоляції в таборах Мордовії, Уралу була творчість, обрали й доробок нашого земляка. Валентина Біляцька, Світлана Мартинова, Леся Степовичка виголосили дослідження про І. Сокульського як про автора збірок «Владар каменю», «Означення волі», «Лірика», «Листи до Марієчки», як про редактора культурологічного журналу «Пороги», автора «Листа творчої молоді м. Дніпропетровська», як про непересічну особистість, правозахисника, який свідомо боровся за майбутнє України, поклавши на вівтар власне життя (13 років таборів і в’язниць та 73 доби безперервного карцеру). Цей захід є відповіддю на поетичні рядки автора: «Не допусти мого загину/ покрий мене небес крильми»; «Далеко там, у сяйві днів предвічних, / за гранню таїни – у світі тому вишнім!/ душа моя листа до вас напише».

Леся Степовичка, письменниця, м. Дніпро: «Була рада взяти участь в роботі міжуніверситетського семінару, присвяченого долі і творчості нашого великого земляка, поета-шістдесятника, політв’язня ГУЛАГу Івана Сокульського. Щиро дякую завідувачу кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, професору Олегу Рарицькому за модерування і за запрошення! Щаслива, що мала змогу зустрітися, бодай віртуально, з моєю улюбленою пані професоркою Ізмаїльського державного університету пані Галиною Райбедюк, потужним інтелектом і яскравою науковою думкою якої я давно захоплююся. Рада була почути доповіді професорів та студентів названого вишу, і моїх землячок: професора кафедри ФМК НТУ ДП Валентину Біляцьку, старшого наукового співробітника музею «Літературне Придніпров’я» Cвітлану Мартинову. Зібралися вчені люди зі справді небайдужими серцями, залюблені в поезію Івана Сокульського. Дякую подолянам за соборну дружбу, за увагу до творчості нашого земляка, за любов до його поезії! Зі сподіванням на реальні творчі зустрічі – Ваша Леся Степовичка».

Наша університетська подорож майже завершена, проте душу повсякчас грітимуть спогади про непересічні зустрічі та події, що організовували в рідному Огієнковому університеті. Вони були приурочені пошануванню знакових митців – поетів-шістдесятників, невтомних борців за волю та незалежність нашої держави.

Слава Україні!

 Оксана Фостата, магістрантка факультету української філології  та журналістики