Одна з методик професійного зростання пропонує уявити собі, що все заплановане вже виконано. Таке передбачення, на думку психологів, полегшує досягнення результатів.
Усі знають або здогадуються, що найбільше хвилює випускника магістратури. Це «вічні» питання: Скільки часу на виступ мені дадуть? Про що я встигну розказати? Якою має бути наочність? Чим зацікавити членів комісії? Як відстоювати власну позицію?
Керівник Ораторського клубу Тетяна Білоусова запропонувала здобувачам вищої освіти 1 курсу магістратури (група Ang-M21z) уявити, що дипломна робота вже написана. Треба лише підготуватись до її захисту: написати текст промови, зробити презентацію, прорепетирувати і виступити перед аудиторією.
22 листопада на платформі google meet відбулось чергове засідання, присвячене презентації досліджень молодих науковців. Безперечно, йшлося про попередні результати, адже робота над обраними темами лише розпочалася.
Зокрема, Еріка Рябко представила слухачам своє бачення теми «Комунікативно-прагматичні особливості вигуків у сучасній англійській мові». Доповідачка визначила мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, описала методи, якими планує послуговуватись, розкрила структуру розділів, зупинилась на різних класифікаціях вигуків. На жаль, Еріка була занадто «прив’язана» до тексту презентації, не наводила прикладів на підтвердження теоретичних положень, недостатньо подбала про естетичність слайдів.
Обговорюючи промову, слухачі з’ясували суперечливі питання щодо використання окремих термінів, визначень, положень тощо. Незважаючи на недоліки виступу, дівчина – єдина серед усіх ораторів – представила повну картину майбутньої дипломної роботи. Отже, зробила перший (і, мабуть, найважчий) крок на довгому шляху до отримання ступеня магістра.
Дипломна робота Христини Бури присвячена особливостям формування медичної термінології (на прикладі англійської мови). Об’єкт, предмет, мета і завдання сформульовані хоча й попередньо, але досить обґрунтовано. Утім, дискусію викликали такі моменти, як синхронний або діахронний характер дослідження, синонімія деяких термінів. Христині порадили уточнити методологію, продумати зміст анонсованих розділів, коректніше «вводити» цитати в текст, уніфікувати бібліографічні описи у «Списку використаних джерел». Позитивно оцінили якість презентації, підкреслили, що слайди естетично оформлені, не перевантажені текстом, подають інформацію послідовно та порційно.
Тепер Христині є від чого відштовхнутись, і вона має достатньо часу для виправлення недоліків.
Ангеліна Михайловська приємно вразила аудиторію своєю манерою подання матеріалу, доречно використавши такі прийоми, як перехід від однієї мікротеми до іншої, привернення уваги слухачів, підготовка їх до сприйняття слайдів, узагальнення, вдалі ілюстрації. Зацікавлене ставлення Ангеліни до власного дослідження нікого не залишило байдужим.
Але… вона презентувала не дипломну роботу магістра, а написану раніше курсову «Дискурсивні особливості дипломатії в комунікації (на матеріалі серіалу “Корона”)». Мотивувала це так: «Я ще не сідала за дипломну, але хочу впевнитись, що досі все робила правильно. Тема дипломної буде зовсім іншою». Самоперевірка – ще одна можливість підготуватись до наступного етапу наукової діяльності, шанс убезпечити себе від поширених помилок.
Дипломатичний дискурс, на думку дослідниці, є частиною політичного дискурсу і має лексико-стилістичні ознаки, що підлягають вивченню. Ангеліна логічно і послідовно презентувала результати опрацювання матеріалу, вільно оперувала прикладами. Її виступ супроводжувався слайдами, які потребують доопрацювання з погляду розміру і стилю шрифтів, кольору, розміщення тексту, обсягу інформації тощо.
Ораторські здібності доповідачки слухачі оцінили на «відмінно», залишилось додати лише «дрібничку» – дипломну роботу. Час для цього ще є.
Анастасія Норкіна обрала дуже цікаву та актуальну тему «Неформальна англомовна освіта в Україні: досвід та перспективи». У промові чітко визначила мету, завдання роботи, її наукову новизну і практичне значення. З огляду на те, що тема має соціолінгвістичне спрямування, обрані Анастасією методи і прийоми (анкетування, опитування, тестування, статистичний) буди схвалені аудиторією. Цікавим видалось й оформлення результатів комунікації з різними групами опитуваних: графіки, діаграми, таблиці тощо. Незаперечною перевагою роботи є звернення до «місцевого» матеріалу, а саме: співпраця з учнями, батьками, вчителями і репетиторами нашого міста.
Доповідь викликала жваве обговорення в аудиторії, з якого дівчина, напевне, візьме для себе багато корисного. На жаль, зміст розділів і висновкові положення залишились для слухачів таємницею – як то кажуть, «далі буде…»
Наостанок керівниця клубу доцент Тетяна Білоусова підбила підсумки засідання, наголосила на позитивних моментах кожного виступу, узагальнила зауваження та пропозиції, дала рекомендації з підготовки до захисту дипломних робіт.
Хочете дізнатись більше про захист наукової роботи? Тоді долучайтесь до засідань Студентського ораторського клубу!
Керівник клубу доцент Тетяна БІЛОУСОВА