У 2022 році бібліотека К-ПНУ продовжує проєкт, в межах якого пропонує серію бібліографічних оглядів книг письменників-ювілярів поточного року, які представлені в бібліотеці університету.

14 січня 2022 року виповнюється 85 років від дня народження Євгена Гуцала (1937–1995), українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста. В бібліотеці представлено низку художніх творів Євгена Гуцала [1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12]. Цікавим є публіцистичний цикл статей «Ментальність орди» [4], у якому автор торкається теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. Це збірка статей, які друкувалися в газеті «Літературна Україна» у 1993–1995 роках. Назви статей говорять самі за себе: «Пектораль», «Безодня, або ж Іван Грозний: «Все воры», «Гусячі багнети, або ж Г. Державін: «Поля и грады – стали гробы», «Знак Чечні», «Раби рабів, або ж «Какую Россию мы потеряли?» та ін. Публіцистика Євгена Гуцала може і має стати зброєю України в інформаційному протистоянні з росіянами.

15 січня відзначаємо 400 років від дня народження Мольєра (справжнє ім’я – Жан Батист Поклен) (1622–1673), відомого на весь світ французького письменника, драматурга, актора, одного із засновників «Блискучого театру». З-понад чотирьох десятків п’єс Мольєра до нас дійшло 33. Комедія «Тартюф, або ж Облудник» є визнаною вершиною творчості Мольєра. Тартюф – ім’я, вигадав Мольєр, походить від старофранцузького truffer (обманювати). У «Передмові» до «Тартюф, або ж облудник» автор роз’яснює сенс своєї п’єси. Вказує, що комедія має «батожити пороки, і винятків тут бути не повинно». Основним державним пороком він називає лицемірство, яке має найнебезпечніші наслідки для держави. Він змалював картину того, що відбувалося в тогочасній Франції. Лицеміри, деспоти, донощики, месники безкарно панують в країні, творять злодійства, а результатом їх злодійства є беззаконня і насильство. У бібліотеці К-ПНУ можна прочитати комедію Мольєра «Тартюф, або ж Облудник» українською [18, 19], польською [13, 14], російською мовами [15, 16]. Крім того, у відділі рідкісних і цінних видань можна знайти видання, яким понад 120 років [17].

01 лютого виповнюється 125 років від дня народження Євгена Маланюка (1897–1968), українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика, сотника Армії УНР. «Книга спостережень» Євгена Маланюка [22, 23] входить до переліку 100 найкращих книжок від українського ПЕНу. «Книга спостережень» – це двотомна збірка літературознавчих, культурологічних та історіософських статей, розвідок, есе, нарисів (усього – 74), що підсумовує науково-публіцистичний доробок письменника. Основною темою цього видання є Україна, її мистецтво, культура, історія. Десятки статей присвячено класичній літературі, митцям-емігрантам, письменникам України радянського часу.

07 лютого весь світ відзначатиме 210 років від дня народження Чарльза Джона Гаффема Дікенса, англійського письменника, одного з найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомого політичного агітатора. Дікенс – майстер прози та творець унікальних персонажів. Популярність творів Дікенса завжди була високою. Твори ніколи не припиняли видавати. Шедеври Дікенса пронизані дотепністю, що вплинуло на оригінальність національного характеру і способу мислення, відомого у світі як «англійський гумор». Одним із найяскравіших персонажів його романів є місто Лондон, яке він детально описав. Стиль Дікенса барвистий і поетичний, зі значною часткою гумору. Популярна його сатира на снобізм британської аристократії. Вибір Дікенсом імен часто натякає на ту роль, яку персонаж відіграватиме в оповіді. Про злети фантазії свідчать порівняння сиріт з акціями, людей із буксирами, гостей на вечірці з меблями. У бібліотеці К-ПНУ можна прочитати значну кількість романів Чарльза Дікенса українською [41, 42, 43, 44], англійською [30, 32, 35, 36, 38, 40], німецькою [28], польською [31], французькою [29], російською [34, 39] мовами. А у відділі рідкісних та цінних видань можна почитати видання Дікенса, яким понад 120 років [33, 37].

01 березня виповнюється 130 років від дня народження Рюноске Акутагави (1892–1927), японського письменника періодів Мейдзі і Тайсьо. За кількістю художніх перекладів Акутагава посідає одне з перших місць серед японських письменників. Письменник став майстром оповідань і повістей, у яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя. У новелі «Павутинка» Рюноске Акутагави прагнув бути зрозумілим дітям і водночас хотів утілити філософську ідею в довершеній формі. Цей твір є алюзією на коротку байку з роману Федора Достоєвського «Брати Карамазови». Іншим джерелом натхнення для автора стала однойменна історія, знайдена в Кармі: «Історія раннього буддизму», антологія п’яти буддистських притч, опублікована в Токіо в 1895 році. У бібліотеці К-ПНУ можна прочитати новелу «Павутинка» та інші новели [45, 46, 47, 48, 49, 50] одного з найвідоміших японських письменників.

05 березня в Україні відзначають 195 років від дня народження Леоніда Глібова (1827–1893), українського письменника, поета, байкаря, видавця, громадського діяча. Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла в Києві 1863 року, але майже весь наклад був знищений у зв’язку з Валуєвським циркуляром. 1872 року вдалося видати другу, доповнену книгу байок, 1882 – третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібова за його життя не вдалися. А його ліричний вірш «Журба», покладений на музику Лисенком, став відомою народною піснею «Стоїть гора високая». У бібліотеці можна ознайомитись із байками і віршами [51, 52], загадками і жартами [53], зібранням творів [55, 56, 57]. Крім того, у відділі рідкісних і цінних видань можна знайти видання, яким майже 100 років [54] та 140 років [51].

Зі списком літератури можна ознайомитися за покликанням тут.

Підготувала Галина Гайшук, завідувач інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки