4-10 вересня 2023 року здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) Анна Швець, Анастасія Ковальська (Ukr1-B19), здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) Вікторія Дорога (Ukr1-M22), асистент кафедри історії української літератури та компаративістики Олеся Трофимюк, студентки історичного факультету Анастасія Фаріон та Юлія Лисецька долучилися до роботи міжнародного інтеграційного проєкту «SZKOŁA OTWARTEGO UMYSŁU», що відбувся у Польщі (Kielce – Nowa Słupia – Bodzentyn).
Учасниками цьогорічної XІX Міжнародної конференції «HOMO SCIENTIS:DOŚWIADCZENIE POZNAWCZE CZŁOWIEKA» (Наука і пізнання як цінності людського досвіду) були представники з Польщі, України та Естонії. Кожен учасник виступив із доповіддю, яка спонукала до жвавої дискусії та активного обговорення актуальних проблем.
Під час роботи «Школи відкритого розуму» асистент кафедри історії української літератури та компаративістики Олеся Трофимюк виголосила доповідь «Доба «хрущовської відлиги» крізь призму щоденників Леся Танюка». Студентка Анна Швець запропонувала для обговорення результати дослідження «Фразеологічна інтерпретація поняття «досвід» в українській мові»; Анастасія Ковальська розповідала про образну основу фразеологічних одиниць на позначення розумових здібностей; Вікторія Дорога присвятила свою доповідь символіці фітонімів у складі фразем на позначення розумових здібностей людини (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, керівник навчально-наукової лабораторії діалектологічних досліджень Наталія Коваленко). Юлія Лисецька представила тему «Керамічний комплекс Рудковецького городища, як елемент культурного спадку», а Анастасія Фаріон розповіла про судову реформу 1864 року та функціонування системи правосуддя в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX – на початку XX ст. в оцінках сучасників (наукові керівники – Олександр Федьков та Віталій Гуцал).
Особливість цього проєкту полягає в поєднанні академічних обговорень із неформальним спілкуванням. Відтак, учасники були долучені до різноманітних екскурсій, походів, цікавих вечорів української та польської культури.
Студенти вдячні організаторам – професорам Олегу Лещаку та Ришарду Стефанському.
«Школа відкритого розуму» – міжнародний інтеграційний проєкт для студентів, магістрантів і аспірантів, реалізацію якого розпочато у вересні 2008 року. Головна мета цього проєкту – інтелектуальне виховання майбутніх науковців, діячів освіти та культури, формування політичних постатей майбутнього, формування свідомих громадян суспільства, а всі заходи, що відбуваються, покликані сприяти інтернаціональній згуртованості сучасної молоді та розбудові суспільства без кордонів.
У доковідний та довоєнний час «Школа відкритого Розуму» традиційно об’єднувала науковців двічі на рік: навесні в Україні, а восени в Польщі. Реалізація проєкту відбувалася за підтримки Університету імені Яна Кохановського в Кельце, Адміністрації Свєнтокшиського воєводства, Асоціації «Stowarzyszenie Integracja Europa – Wschód», Центру культури і туризму в Бодзентині, Адміністрації міста та гміни Нова Слупія.
Відгуки студентів:
Анастасія Ковальська:
«Цього року мені вперше пощастило відвідати польське місто Кельце в складі студентів, які були запрошені на міжнародну культурно-освітню зустріч у межах проєкту «Школа відкритого розуму». Можу сказати, що враження отримала неймовірні! По- перше, познайомилася з багатьма цікавими людьми. По-друге, відвідала чимало історичних місць та дізналася нову корисну й важливу інформацію. По-третє, поділилася своїм досвідом і презентувала індивідуальне дослідження «Образна основа фразеологічних одиниць на позначення розумових здібностей людини». Зауважу, що була вражена дружньою атмосферою та гостинністю поляків, їхньою щирістю та любовʼю до нашого народу. Сподіваюся, що неодмінно ще візьму участь у цьому цікавому проєкті».
Вікторія Дорога:
«Виступивши на міжнародній конференції «Homo Scientis: когнітивний досвід людини», я отримала неймовірні емоції та безліч позитивних вражень. Хочеться зазначити, що дуже теплим стало перше ознайомлення з містом, професорами та іншими учасниками наукової конференції. Про нас турбувалися від побутових речей до питань конференції. Дмитро, як ми його називали «мама школи», надавав колосальну підтримку 24/7, допомагав у вирішенні проблем, які виникали під час перебування у Польщі. Я ознайомилася не тільки з програмою конференції, заслухала доповіді учасників та долучилася до захопливих дискусій, а й з містом. Це були відомі архітектурні пам’ятки міста Кельце, музеї та галереї, які вражають. Було неймовірно круто, бо я ознайомилася із довкіллям та відкривила для себе нове. Участь в академічній мобільності – це чудова можливість обмінятися досвідом, почерпнути для себе нову інформацію, збагатити свої знання. Є бажання і надалі працювати над темою свого дослідження, урахувати всі поради знаних професорів. Я вдячна програмі академічної мобільності за нові враження, знання та нові знайомства на все життя. Вона стала для мене певним перезавантаженням, відкрила можливості пізнати нову країну, мову, отримати незабутні враження та емоції».