Університет Огієнка пишається своїми активними та творчими студентами.
Владислав Андрійчук – здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 232 Соціальне забезпечення. Життєве кредо: «Жити, а не існувати! Постійно вчитися, розвиватися і ніколи не зупинятися на досягнутому».
Ви навчаєтеся на тій спеціальності про яку мріяли? На що порадите звернути увагу або на чому зосередитися студентам, які тільки планують вступати?
До 11 класу в мене були зовсім інші плани щодо майбутньої професії, але ближче до випуску зі школи я почав більш усвідомлено ставитися до вибору діяльності, із якою буде пов’язане моє життя. Як наслідок, обрав спеціальність, так би мовити, за покликом серця. Майбутнім студентам, які тільки планують вступати, раджу зосередитися на своїх бажаннях, обирати професію, яка буде приносити лише задоволення, не боятися змін у житті.
Чи пригодилися здобуті знання під час навчання в університеті? Як поєднуєте навчання з волонтерством? Чи плануєте після закінчення магістратури вступати до аспірантури?
Так, здобуті знання під час навчання є надзвичайно цінним ресурсом для мене, який використовую у своїй професійній і волонтерській діяльності. Окрім того, можу зазначити, що здобуті знання та сформовані навички допомагають й у повсякденному житті.
У мене не виникає особливих труднощів щодо поєднання навчання з волонтерством, адже волонтерська діяльність є одним із складників навчальної програми, завдяки чому я маю можливість відкривати для себе нові можливості щодо застосування знань у практичній діяльності.
Планую вступати до аспірантури, щоб мати можливість стати частиною наукового середовища, де зможу глибше вивчати та досліджувати питання, які мене цікавлять. Моя мета вступу до аспірантури – подальший розвиток та вдосконалення компетентностей.
Ви робите вагомий внесок у розвиток волонтерського руху. У чому полягає Ваша діяльність? Що Вас мотивує?
Я є активним волонтером Товариства Червоного Хреста України. Основний напрям діяльності, за яким я працюю – це психосоціальна підтримка. Ми здійснюємо дії, спрямовані на задоволення як психологічних, так і соціальних потреб окремих осіб, сімей та спільнот. Також долучаюсь до реалізації різних волонтерських проєктів.
Позитивні зміни у житті людей, посмішки щасливих дітей, розуміння того, що ти робиш щось корисне та потрібне — ось, що мене мотивує.
Ви отримали посвідчення волонтера. Як проходило навчання в Школі волонтерів у Кам’янець-подільському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді?
Школа волонтерів у Кам’янець-подільському міському Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – ще один із важливих етапів у моєму житті. Навчання здійснювали працівники Центру, яким я дуже вдячний за той досвід і знання, якими вони поділилися. У нас була теоретична і практична частини, де нас залучали до різних волонтерських заходів, які, в основному, були спрямовані на дітей. Здобуті знання і практичні навички, які надала мені ця Школа, стали основою для більш ефективної участі у волонтерських ініціативах і стали початком моєї професійної волонтерської діяльності.
Розкажіть про Ваш досвід участі в програмі Sprint для молодих волонтерів. Яка її мета?
Мета Sprint полягає в тому, щоб молоді люди визначали виклики у своїй громаді – і робили з ними щось. Це щось подібне до навчання щодо написання невеликих соціальних проєктів, які можна швидко реалізувати, використовуючи мало ресурсів. На сесії ми з командою розробили проєкт під назвою: «Сортуй сміття для чистого буття». Його ідея – підвищити кількість баків для сортування сміття в нашому місті; розробити та поширювати серед населення мапу, на якій буде позначено локації з розміщеними на них баками для сортування; популяризація серед населення використання предметів побуту та одягу, що піддаються переробці; проведення інформаційних сесій серед населення щодо правильного сортування сміття, що дуже важливо; матеріальне заохочування населення у вигляді подарунків/сувенірів, що піддаються переробці.
Рекомендую молодим людям долучатися до подібних ініціатив, адже якщо ми хочемо позитивних змін у навколишньому світі, тоді потрібно діяти!
Яким своїм досягненням Ви пишаєтесь найбільше? Які плани на майбутнє?
Найбільше я пишаюся тим, що маю змогу робити корисні речі, допомагати іншим.
Як проходить Ваше дозвілля? Що Вас надихає?
Зазвичай, коли я маю вільний час (його дуже мало), то намагаюсь проводити його так само з користю. Полюбляю читати книги, також зустрічаюсь із друзями, продовжую працювати над собою, самовдосконалюватися. Для мене дозвілля – можливість перезавантажитися та з новими силами повернутися до роботи. Мене надихає віра в щасливе майбутнє нашої країни. Це майбутнє будуємо ми.
Згадайте свій найкращий день за останні 5 років.
На жаль, такого дня не було, але він ще попереду, як і для всіх українців.
Що б Ви побажали нашим студентам і викладачам?
Студентам бажаю, щоб кожен день навчання приносив лише задоволення, нові знання й успіхи. Вірте в себе, будьте цілеспрямованими, не забувайте мріяти та діяти. Ваше майбутнє у ваших руках!
Шановні викладачі, нехай кожен день вас надихає новими ідеями. Бажаю, щоб усі ваші зусилля відзеркалювалися в успіхах студентів. Нехай ваша енергія та ентузіазм ніколи не вичерпаються. Щира дяка за вашу працю і внесок у розвиток нас як фахівців своєї справи. Миру, добра, злагоди!
Пресцентр