До Дня жінок і дівчат у науці. Я можу! (ораторський текст Софії Панчук)

До Дня жінок і дівчат у науці. Я можу! (ораторський текст Софії Панчук)

«Мудрим ніхто не вродився, а навчився», – говорить народ. Цілком із цим погоджуюсь. Зі свого досвіду можу додати, що найкраще вчать не лекції, не бесіди з класними керівниками й кураторами, не вмовляння батьків, а його величність ПРИКЛАД.

Хтось зумів – а чому б мені не спробувати? Хіба я гірший (гірша)? Хіба я не зможу? Чому б і ні? Такі питання підштовхують до дії, часто стають відправною точкою зростання й самовдосконалення. В усьому. Тим більше у навчанні та науці.

11 лютого Україна разом з усім світом відзначала День жінок і дівчат у науці. Наша дружня університетська спільнота має багато прикладів плідної наукової діяльності, один із них – досягнення здобувачки вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (польська) Софії Панчук.

Про це йдеться в ораторському тексті, який ми пропонуємо до вашої уваги.

***

Одразу попереджаю: все, про що я розповім, – не вихваляння й не бажання показати, яка я «крута». Це намагання поділитися своїм досвідом і переконати тих, хто не задумувався над такими речами або просто вагається, що не святі горщики ліплять. Усе в наших руках!

У 2021 році я стала студенткою факультету іноземної філології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Як і кожен першокурсник, дуже переживала: що на мене чекає, чи справлюсь?

Уважно слухала лекції, під час яких викладачі розкривали таємниці своїх дисциплін, вечорами й подеколи ночами готувалася до практичних занять – і зрозуміла дуже важливу річ. Якщо хочу знати більше, ніж розповідає лектор та пише підручник, то маю самостійно шукати матеріал, виділяти з нього найважливіше, найцікавіше, корисне! Чесно зізнаюсь: моя цікавість поширювалася не на всі навчальні предмети… Бо студентське життя таке різноманітне, насичене новими знайомствами, проєктами, спільними заходами, врешті-решт розвагами, в яких теж хотілося взяти участь!

Але повернуся до серйозних справ.

У школі мені часто доводилося готувати презентації та реферати з обраних тем. Я любила відшуковувати щось нове і захопливе, виступати перед однокласниками, та й учителі заохочували до цього.

В університеті з’явилася можливість обрати науковий гурток і проблемну групу за своїми інтересами, спробувати себе в суто науковій діяльності. На першому етапі дуже важливими були підтримка, допомога старших колег – викладачів. Завдяки їм я подолала страх, невпевненість у собі. Написала перші наукові тези та взяла участь у Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Інноваційна освітня діяльність: пріоритети розвитку сучасного здобувача освіти» (м. Кам’янець- Подільський, 2022 р.).

Дуже хвилювалася перед конференцією та під час виступу. Боялася, що зіб’юся, не зможу відповісти на запитання слухачів… Але мені це вдалося! Я збагатилася новим досвідом і новими знаннями. Відчула задоволення від зробленого, гордість за себе і вдячність усім, хто направляв і підтримував мене.

Із того часу пройшло майже три роки, впродовж яких я взяла участь у 18 наукових конференціях, у тому числі 10 міжнародних. Опублікувала 19 статей і тез: 6 – одноосібні, 13 – у співавторстві.

Як результат – маса позитивних емоцій, нових знайомств, неоціненний досвід і впевненість у тому, що цей шлях – для мене!

Приємним бонусом стало те, що заняття у проблемній групі та участь у наукових заходах додаються до рейтингового балу. За результатами попереднього семестру мій рейтинг становить 91,4 (третє місце на факультеті іноземної філології).

Ще одним своїм досягненням вважаю участь у програмі міжнародної академічної мобільності Еразмус+.

Мені пощастило цілий семестр навчатись у Гданському університеті (Республіка Польща).

Завдяки цьому я значно покращила рівень знань із польської мови й інших дисциплін, зокрема «Робота з текстом», «Культура живого слова та основи риторики», «Гуманітарні науки перед сучасними викликами».

Також я вдосконалила професійні навички, стала більш самостійною (батьки це підтверджують!), навчилася вирішувати організаційні питання та побутові проблеми.

Я впевнена, що адаптуватися до нового оточення, співпрацювати з іноземними студентами та викладачами, успішно скласти екзаменаційну сесію у європейському вузі – мені допомогли якості, що розвивались у тому числі завдяки навчанню й науковій роботі. Це вміння правильно планувати свій час, старанність, наполегливість, відповідальність, комунікабельність. Нарешті, впевненість у тому, що я зможу.

І наостанок – невеликий підсумок.

Займатися наукою чи ні? Полишати «зону комфорту» чи ні? Самовдосконалюватися чи ні? Це справа кожного. Це особистий вибір.

Ніщо не дається легко і просто. Але те, що робиться, що досягається, і навіть те, що не вдається – це досвід і гартування!

За кожним успіхом стоїть велика праця і велика підтримка тих, хто у тебе вірить!

Софія Панчук, студентка 3 курсу спеціальності
014 Середня освіта (Мова і література (польська)

Тетяна Білоусова, кандидат філологічних наук, доцент,
керівник
студентського Ораторського клубу