На території НПП «Мале Полісся» проводяться орнітологічні дослідження, мета яких знайти оселища орябка (Tetrastes bonasia L.), лісового птаха, якого занесено до Червоної книги України (статус – вразливий) та до Додатка III Бернської конвенції. Під час обстеження ділянок лісових масивів парку уперше зафіксовано червонокнижного дятла білоспинного. Ми поспілкувалися з одним із дослідників – доцентом кафедри біології та екології К-ПНУ, кандидатом біологічних наук Миколою Матвєєвим. Сучасні пріоритети наукової діяльності Миколи Дмитровича пов’язані з різними аспектами зоології, орнітології, фауністики, теріології, урбоекології.
- Розкажіть, будь ласка, чому вирішили пов’язати своє життя з наукою? Що спонукало досліджувати тварин?
Із дитинства приваблював таємничий світ птахів, які за допомогою дзьоба будують цікаві конструкції – гнізда, деякі з них зникають на зиму, можуть літати.
- Чому Ваша увага сфокусована здебільшого на орнітології? Яку пташку дослідили першою?
Об’єктом дослідження орнітології є птахи. А птахи здатні літати, мобільні, таємничі, звичайно, красиві. Тому й зацікавився орнітологією.
Першим невеликим дослідження було встановлення динаміки активності птахів на водопої під час навчально-польової практики. А першими об’єктами дослідження під час написання дипломної роботи були мухоловки: білошия (Ficedula albicollis) та строката (Ficedula hypoleuca).
- Нещодавно Ви долучилися до фауністичного дослідження, зокрема вивчення орнітофауни, на території НПП «Мале Полісся». В інформаційних джерелах вказано, що основна мета візиту – розпочати ґрунтовні дослідження оселищ орябка (Tetrastes bonasia L.), лісового птаха з родини Тетерукові, якого занесено до Червоної книги України (статус – вразливий) та до Додатка III Бернської конвенції. Чому вирішили дослідити саме цього птаха? Чим він особливий?
Орябок цікавий тим, що в межах Хмельницької області є практично не дослідженим. Останні роки його також не досліджують і в Україні загалом. Зараз на Хмельниччині орябок спостерігається лише в зоні Малого Полісся, зокрема на території НПП «Мале Полісся» та РЛП «Мальованка».
- Як саме відбувається обстеження окремих ділянок лісових масивів парку? Що вже було відмічено під час дослідження?
Нами були заплановані для дослідження ділянки лісу з необхідною типологією деревостану та рельєфу місцевості (пониззя із заболоченими ділянками або болота, захаращені ділянки лісу з наявністю щільного чагарникового ярусу чи молодого підросту з берези чи верби, відсутність трав’яного ярусу).
- Під час дослідження зафіксовано вже значну кількість рідкісних птахів, зокрема зареєстровано новий для території нацпарку, червонокнижний вид – дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos). Як вдалося помітити птаха? Які його особливості? Що відбувається після того, як виявлено новий вид?Розкажіть про свої емоції, коли помічаєте нову пташку.
Дятел білоспинний був уперше зареєстрований на території НПП «Мале Полісся» в двох пунктах. У першому випадку привернули увагу два самці дятлів, що ділили гніздові території. Ними виявилися самець дятла великого та дятла білоспинного. У другому випадку почули крик дятла білоспинного, а потім побачили самця і самицю. Це був кайф.
- Що потрібно знати та вміти науковцю-орнітологу, щоб здійснювати польові дослідження? Які навички переважають?
Для проведення орнітологічних досліджень необхідно мати бажання спілкуватися птахами, бути спостережливим, допитливим, терплячим, любити птахів і природу.
- Що лежить у Вашому рюкзаку, коли вирушаєте на експедицію? Які сучасні технології використовуєте, щоб стежити за птахами?
Для дослідження птахів необхідно мати: бінокль, підзорну трубу (якщо вона є), визначник птахів, записник, олівець або ручку. Із розвитком сучасної фотоіндустрії важливо мати фотоапарат із довгофокусним об’єктивом. У сучасних умовах на допомогу орнітологам приходять засоби спостереження за птахами: фотопастки, засоби запису голосів птахів, квадракоптери тощо.
- Який етап роботи Вам до вподоби? Безпосередньо польові дослідження чи вже науковий опис?
Усі етапи роботи важливі. Звичайно, цікавою є польова частина роботи, що дозволяє безпосередньо спостерегти птахів, милуватися природою. Але важливою є камеральна частина – обробка первинного матеріалу, що у думках дозволяє ще раз пройти маршрутом дослідження та помилуватися птахами, статистична обробка й написання матеріалів дослідження.
- Чи впливає війна на міграцію птахів?
Звичайно впливає. Найбільше війну відчувають птахи в зоні бойових дій. Як мені розповідав мій друг-орнітолог, що знаходиться на передовій з початку війни та продовжує там спостерігати за птахами, птахи гніздяться, але не завжди можуть успішно закінчити гніздування через обстріли (турбування) або загибель (наприклад, лелеки білі). Також впливають бойові дії на міграцію птахів.
- На що варто звертати увагу студентам, молодим науковцям-орнітологам, на початку наукового шляху?
Мати бажання спілкуватися з природою, любити живу природу та особливо птахів, бути допитливим, непосидючим і креативним. Також вчитися визначати птахів у природі за зовнішнім виглядом, голосами, поведінкою. Потрібно й опанувати фотографування птахів, подружитися з математикою і математичною статистикою (біометрією).
Пресцентр