Наприкінці лютого виповнилось 6 років Ораторському клубу! Ми разом пережили щасливі часи «звичайного» університетського життя, всі негаразди, пов’язані з ковідною ізоляцією та дистанційним навчанням, а зараз підтримуємо один одного в період повномасштабної війни. Раз на місяць отримуємо порцію розкошів спілкування з непересічними, харизматичними, залюбленими у свою справу, енергійними, кмітливими людьми. Інформуємо один одного, вчимося грамотно і виразно говорити, бути тактовними, доброзичливими – і в той же час вимогливими до себе та інших. Дізнатися про історію клубу, його учасників і результати діяльності можна за посиланням https://slovfil.kpnu.edu.ua/stud-ok/, а також прочитавши близько 40 статей у «Студентському меридіані».

Справжнім святковим заходом стало засідання підсекції «Риторика» в межах наукової конференції студентів і магістрантів за підсумками НДР у 2023-2024 навчальному році. Здобувачі вищої освіти факультету іноземної філології долучилися до таємниць древньої (і такої сучасної!) науки, прослухавши, обговоривши та оцінивши за багатьма критеріями 4 актуальні й цікаві доповіді.

Перший виступ Валентин Дудко (Fil1-b2) присвятив темі «Подолати мовленнєві вади = змінити себе». Він розповів про важливість риторики на прикладі фільму «The King’s Speech» («Промова Короля»). У стрічці відображена реальна історія про те, як закритий, не впевнений у собі принц Англії подолав перешкоди й став справжнім монархом Георгом VI під час Другої світової війни. За допомогою колишнього актора Лайонела Лога не лише подолав заїкання, але й набув таких важливих королівських рис, як впевненість у собі, повага до підлеглих, настійливість, справедливість.

Присутні зацікавились як самою історією, так і логопедичними вправами, про які йшлося у фільмі: читання віршів у навушниках під музику, промовляння скоромовок, спів, дихальні техніки та ін. Валентин відповів на численні запитання та особливо підкреслив: мало подолати недоліки дикції – важливіше та складніше звільнитися від психологічної «поломки», а саме страхів і комплексів. Насамкінець він зробив обґрунтовані висновки щодо ролі риторики у знятті психологічних бар’єрів, кар’єрному зростанні, дав корисні поради з покращення мовлення, позбавлення від слів-паразитів, правильного фонаційного дихання, використання пауз, жестів тощо. За короткий час доповідач переконав присутніх у важливості повсякденної роботи над собою.

Виступ Валентина був добре продуманий, логічно побудований, інформативний, супроводжений вдалою презентацією – тож може слугувати достойним зразок для наслідування (3 місце серед промовців).

Єлизавета Нетеча (Ang1-m23) вкотре довела, що постійне вправляння у виступах обов’язково дає гарні результати. Цього разу досвідчена учасниця клубу висвітлила тему «Сторітелінг як інструмент оратора». Розпочала виступ запитанням: що таке сторітелінг? Відповіді були різні, але жодної правильної. Тож дівчина «розібрала» термін на частини і пояснила, що йдеться про розповідання реальних або вигаданих історій – з життя людини, соціуму, організації, певного об’єднання, групи тощо. Метод використовується у професійній сфері, політиці, мистецтві, педагогіці, релігії та інших сферах. Із ним щодня стикається кожен слухач, але не знає, як це працює…

Єлизавета розповіла про історію сторітелінгу, навела яскраві приклади, в тому числі – з власної практики репетиторства: як вона зацікавила казковою історією непосидючого учня та мотивувала його вчити англійську мову. Детально зупинилася на складниках ефективності цього інструмента в діяльності вчителя, викладача, оратора.

Слухати Єлизавету було дуже приємно: спокійна, доброзичлива, обізнана в темі, щиро зацікавлена у тому, що говорить. Вільно володіє текстом, правильно його артикулює та інтонує, доречно використовує паузи, підтверджує сказане візуальним рядом (слайдами презентації), постійно контактує зі слухачами, ніби веде з ними дружню розмову. Думаю, її виступ спонукав присутніх дізнатися більше про сторітелінг і використовувати його у своїй практиці (заслужене 1 місце).

«Уникаймо слів-руйнівників» – такий заклик став темою виступу Анастасії Акунєєвої (Pol1-b22). Дівчина розказала, що деякі слова та вислови несуть у собі негативну або позитивну енергетику і відповідно налаштовують людину, яка їх вживає. До першої групи віднесла ті, що викликають негативні емоції чи думки, серед них – різноманітні «паразити» на кшталт а-а-а, е-е-е, ну, ось, типу, а також категоричні зауваження це неможливо, я в шоці, вічно, ніколи не, моє терпіння луснуло, мною тіпає й подібні. До другої – ті, що вселяють у людину надію, віру в краще майбутнє, розкривають її потенціал: надія, віра, довіра, підтримка, можливість, розвиток, спроба та ін.

Зазначимо, що Анастасія вперше виступала перед незнайомою аудиторією, тож хвилювання далося взнаки. Але слід віддати належне: вона справилася з емоціями, намагалася контактувати зі слухачами, говорила щиро, захоплено і виразно. Незважаючи на деякі технічні огріхи, мовлення дівчини було зв’язним, логічним, переконливим, достатньо гучним та звучним (3 місце).

Владислав Михайлюк, студент 4 курсу (Pol1-b20), зробив доповідь на тему «Шлях до майстерності від Цезаря до ТЕD», присвячену спічрайтерству – написанню промов на замовлення. Розпочав з історії спічрайтерства, розповів про діяльність давньогрецьких логографів, а далі – про «текстовиків» епохи Ренесансу, ХХ століття та сьогодення. Нагадав присутнім про видатних політиків, бізнесменів, науковців, які були не лише талановитими ораторами, але й спічрайтерами. Особливо відзначив короткі промови-лекції, які публікує американський приватний некомерційний фонд ТЕD (technology, entertainment, design – технології, розваги, дизайн) та порадив слухачам навчатися ораторству на цьому гарному прикладі.

Наостанок Владислав закликав пам’ятати, що кожне слово може стати каталізатором великих змін. Наше слово, як справедливо зауважив оратор, керує світом: призводить до війн і завершує їх, звинувачує та виправдовує, втішає та заганяє у розпач. Зрештою робить майбутнє таким, яким ми хочемо його бачити. Тому важливо вміти користуватись цим ефективним інструментом, доглядати його, вдосконалювати й берегти.

Чудове завершення роботи підсекції «Риторика» і ювілейного засідання клубу, чи не так? (2 місце).

Усім ораторам, безумовно, є ще над чим працювати: темпом, артикуляцією, підтриманням контакту, жестикуляцією, якістю слайдів та ін. Що саме сподобалося слухачам і чого «не вистачило» у їхніх промовах, – вони дізнаються з листків оцінювання. А ми вітаємо всіх із визначною подією та запрошуємо охочих долучитися до засідань студентського Ораторського клубу!

Тетяна Білоусова,
кандидат філологічних наук,
доцент, керівник клубу