Як це – бачити світ лише наосліп? Як пояснити свій вибір без слів? І головне – як протистояти суспільним упередженням? Студенти нашого університету шукали відповіді на ці запитання не з підручників, а через власний досвід.

28 травня, у межах Національного тижня безбар’єрності в університеті відбувся практичний тренінг, присвячений темі інклюзії та безбар’єрного середовища. Організаторкою та ведучою заходу стала Тетяна Валько – доктор філософії, старший викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти.

Основою тренінгу стала інтерактивна рольова гра, що дозволила учасникам прожити ситуації, з якими щодня стикаються люди з інвалідністю й особливими освітніми потребами.

Студенти розподілилися на кілька груп. Частина учасників виконувала ролі людей із порушеннями слуху, зору та опорно-рухового апарату. Перед ними стояло завдання виконати звичні побутові дії в умовах обмежень ісуспільних бар’єрів.

Інші студенти грали ролі працівників сфери обслуговування, роботодавців або навіть партнерів під час побачення в ресторані. За сценарієм вони мали створювати конфліктні ситуації та демонструвати типові упередження щодо людей з ООП.

Окрема група учасників стала спостерігачами, які могли або залишитися осторонь, або ж проявити ініціативу та допомогти учасникам тренінгу подолати труднощі.

Симуляція виявилася емоційно напруженою та дуже реалістичною. Вона наочно показала, як звичайні побутові ситуації можуть перетворюватися на справжнє випробування, якщо суспільство не готове до рівності та прийняття.

Найважливішою частиною заходу стала рефлексія після завершення гри. Учасники відкрито ділилися власними переживаннями та емоціями, які відчували у своїх ролях.

Студенти зізнавалися, що опинитися на місці людини, яку ігнорують або не розуміють, психологічно дуже складно. Це викликало почуття безпорадності, образи та внутрішнього протесту проти несправедливості. Ті, хто виконував «негативні» ролі, зазначили, що навмисно демонструвати упередження було непросто, але саме це допомогло усвідомити, наскільки болючими можуть бути дискримінація та знецінення. Учасники вкотре переконалися: навіть невелика підтримка здатна суттєво змінити ситуацію та дати людині відчуття безпеки.

Проведення таких тренінгів доводить, що для К-ПНУ безбар’єрність та інклюзія – це не лише теоретичні поняття, а реальний крок до формування толерантного, чуйного та відкритого суспільства.

Cлужба гуманітарно-виховної роботи,
соціально-психологічної підтримки та кар’єри