«Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом»

Ось так починається будь яка розповідь про осінь. Автори частіше всього зображують цю пору року в романтичних мотивах. Немов фільтри змінюють реальність на казковий, фантастичний опис. Що б відбувалося якби письменники не використовували художні засоби для її опису?

«Осінь. Холодно. Люди ходять якісь сумні та байдужі. Знову захворіла. Завтра знову передавали дощ. Може не піти на пари? Холодно.»

Знаю, виглядає як мінімум депресивно. І холодно. Але так і є. Хоча обидва варіанти мають право на існування, другий реалістичніший. Не прикрашений безмістовними метафорами та порівняннями. Він кращий.

Чому кожного року сотні школярів пишуть твори на цю тему? Тисячі письменників використовують пору року у своїх віршах? Існує надзвичайна кількість метафор до слова «осінь» . Який сенс складати однотипні твори про те, яка прекрасна, чарівна осіння пора? Школярі ненавидять осінь. Серйозно. Ви коли небудь зустрічали в реальному житті  діалог схожий на цей:

-Доброго вечора, Степане.

-Радий зустрічі, Петре.

-Як ви бачите настала осінь. Ця різнобарвна, золота пора

-Згоден. Восени красиво. Ви бачили сьогодні в парку неймовірний золотисто-оранжевий килим з опалого листя?

-Ні, однак мені подобається спостерігати як воно опадає та змінює колір.

Ніколи так не говорили? Правильно, тому що це виглядало б так

-В тебе є обігрівач?

-Не дам.

-Холодно

-Знаю.

– Я захворів

– Ненавиджу осінь.

-Я теж.

-Хочеш погуляти?

-Так. Ти вільний… Припустимо в березні?

-Чудовий час. До зустрічі в березні.

Реалії життя. Однак не все так погано. Хоча нас і змушують уявляти осінь як щось надзвичайне, видумувати все нові і нові деталі «цієї прекрасної пори» але в осені насправді є дещо особливе. Ця холодна, мокра, сіра пора дарує нам дещо інше ніж прекрасний вид пожовклого листя і щедрі урожаї ( ну ми ж з вами фермери хоч куди). Осінь – просто час комфорту. Час зігріти один одного. Показати свою дбайливість. Час гарячого чаю і теплих пледів. Я насправді люблю осінь. Можливо ця пора і переоцінена, але для мене вона прекрасна. З її хмарними днями, морозним вітром та безкінечними дощами. Привід дістати з шафи улюблений светр, заварити чашку міцної ароматно кави, та поринути у творчість.

Анастасія Савченко