22 січня в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України. Це свято символізує єдність земель нашої держави, підкреслює, що ми – це один народ, і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.

Офіційно святкувати День Соборності в Україні почали лише в 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року. Цей документ проголошував незалежність УНР.

Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводять 22 січня, мають на меті відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий із таких відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей.

З нагоди цієї події в читальному залі історичного факультету організована книжкова виставка «Єдина і неподільна Україна», яка складається з двох розділів.

У першому розділі «На шляху до Соборної України» представлена література, яка висвітлює тернистий шлях України до соборності, адже ми, українці, ще з часу розпаду Київської Русі мріяли про відновлення єдності, соборності нашої держави. Також ілюструє процеси державотворення та формування території української незалежної держави, ідеї побудови української, самостійної, соборної країни.

Другий розділ «Ідейні провідники української соборності» знайомить з літературою, яка розповідає про славетних синів українського народу. Вони боролися за об’єднання всіх демократичних сил українства словом і багнетом, намагаючись відродити незалежну, соборну, українську державу, висвітлює роль політичних сил в боротьбі за владу в роки Української революції 1917–1921 років, біографії політичних діячів того часу.

Биковська В. Ф., завідувач сектору читального залу

 історичного факультету