Категорія: Археологічні дослідження

Археологічна практика – фундамент підготовки майбутніх фахівців

Практична підготовка фахівців історичного факультету К-ПНУ полягає в набутті ними професійних навичок та відповідних практичних компетентностей.

Обов’язковим складником освітнього процесу є археологічна практика, яку традиційно проходять студенти першого курсу наприкінці другого семестру.

Цьогоріч  студенти досліджують один із найбільших скіфських курганів на Поділлі, який розташований між селами Міцівці та Маліївці. Очолює розкопки кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, спеціальних історичних і правознавчих дисциплін К-ПНУ Віталій Гуцал. Ініціювала проведення дослідження директорка Малієвецького історико-краєзнавчого музею Анастасія Донець. Читати далі

Студенти історичного факультету К-ПНУ підвищили рівень фахових компетентностей під час археологічної практики

На  історичному  факультеті  Кам’янець-Подільського національного університету пройшла археологічна практика на території колишнього Казанського собору, у якому (1920 р.) вперше в історії церкви Служба Божа відбулася українською мовою, а згодом він став Українським кафедральним собором Української Автокефальної Православної Церкви. Але у 1930-х роках собор було підірвано, а поховання священників у його підвалах розграбовано.

Читати далі

Археологічний експеримент на історичному факультеті

Відтворення давніх технологій виробництва дає змогу дослідникам розкрити «таємниці давніх епох».

Розгадати секрети, приховані тисячоліттями історичного розвитку людства, сучасним вченим-археологам допомагає експериментальна археологія – галузь знань, завдяки якій проводять реконструкцію або моделювання окремих технік чи технологій минулого на основі попередніх досліджень археологічних джерел.

Читати далі

Перший крок в археологічній науці

08 жовтня 2022 року студенти історичного факультету, члени археологічного гуртка взяли провели мініатюрне дослідження – археологічну розвідку (вид археологічного дослідження, під час якого проводиться, зокрема, археологічне обстеження) урочища «Татариски», що локалізовано в полі, південніше Кам’янець-Подільської фортеці.

Читати далі

Археологічні дослідження у Кам’янці-Подільському тривають

Однією із ознак, що свідчить про високу підготовку фахівців історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка є те, що, починаючи з 1963 року в нас діє археологічна експедиція, яку започаткував відомий український археолог, д.і.н., академік Іон Винокур.

За 56 років студентами-практикантами було досліджено чималу кількість пам’яток: черняхівську майстерню в с.Бернашівка, старожитності літописної Бакоти, давньоруське городище в с. Губин, городище чорноліської культури у с.Рудківці, незліченну кількість археологічних об’єктів у Кам’янці та його околицях.

Цього року студентам першого курсу історичного факультету випала нагода дослідити поселення трипільської культури в урочищі Татариски, що в с.Смотрич Кам’янець-Подільського району. Очолює Міжнародну Подільську трипільську експедицію Олександр Дяченко – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України та Івона Собковяк-Табака – доктор історичних наук, професор Інституту археології та етнографії Польської академії наук.

Дослідження цієї пам’ятки здійснюються коштом гранту Національного наукового центру Польщі. Так, польськими фахівцями навесні було здійснено геофізичну зйомку поселення, що дало змогу виявити житла, заглиблені об’єкти, такі як господарські ями та рів, тощо.

До вивчення пам’ятки активно долучились випускники університету: кандидати історичних наук Павло Нечитайло (керівник К-ПААЕ ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ) та Ігор Старенький (провідний науковий співробітник К-ПДІМЗ), завідувач відділу “Музей старожитностей” К-ПДІМЗ Петро Болтанюк та студент 4 курсу історичного факультету Євгеній Левінзон.

Під час досліджень вже вдалося розкрити залишки трипільського житла та чималу кількість фрагментів керамічних виробів. Цікавою знахідкою є дві гончарні печі, котрі, ймовірно, використовувалися для виробництва посуду. Це свідчить про значний розвиток цього поселення та проливає світло на історії трипільських племен Середнього Подністров’я на класичному етапі їх розвитку.

Максим Сльозкін, Євгеній Левінзон,
студенти 4 курсу історичного факультету