Категорія: Особистості

Erasmus Alumni: Алла Марчишина про європейський досвід навчання та викладання

Упродовж 23-27 травня 2022 р., у межах програми Erasmus+, я мала можливість викладати курс лекцій з інтерпретації тексту в університеті польського міста Жешув (Uniwersytet Rzeszowski, Kolegium Nauk Humanistycznych, Instytut Neofilologii). Окрім прекрасних вражень від самого міста та центру його академічного життя, цей досвід був надзвичайно цінним з огляду на незвичну професійну практику, студентську аудиторію, загалом сприйняття українського викладача в університеті високого європейського рівня. Роздуми після завершення візиту можна викласти кількома кластерами.

Читати далі

Максим Городинець – призер Кубка світу зі стрільби кульової

З 27 травня по 07 червня в місті Баку (Азербайджан) відбулися змагання Кубка світу зі стрільби кульової, у яких взяв участь студент факультету фізичної культури Максим Городинець. У вправі 25 м Rapid Fire Pistol у змішаній команді разом з Анастасією Німець Максим посів 3 місце. У вправі 25 м Rapid Fire Pistol чоловіча команда Максима Городинця, Павла Коростильова та Володимира Пастернака виборола срібні медалі.

Вітаємо Максима із вдалим виступом!

Нових спортивних перемог!

Спортивний клуб

 

Студентка спеціальності Музичне мистецтво здобула перемогу в ІІ Всеукраїнському дистанційному конкурсі вокального мистецтва “Вокальні універсалії”

Вітання Олександрі Алексєєвій, студентці 4 курсу спеціальності Музичне мистецтво (клас доцента Олени Прядко). Олександра здобула перемогу в ІІ Всеукраїнському дистанційному конкурсі вокального мистецтва “Вокальні універсалії”, що відбувся на базі факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

 

Бажаємо натхнення та подальших творчих звершень!

Кафедра музичного мистецтва

Студентка факультету фізичної культури К-ПНУ здобула срібло й бронзу на чемпіонаті Європи-2022 з важкої атлетики

Тріумфально для української збірної завершився чемпіонат Європи з важкої атлетики, який проходив у м. Тірана, Албанія з 26 травня по 5 червня.

У складі української збірної успішно виступила студентка другого курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт. Тренер з видів спорту Аліна Марущак. Спортсменка продемонструвала другий результат у ривку, у поштовху стала третьою, а в сумі отримала 235 кг, виборовши срібну й бронзову медалі.

Пишаємося нашими спортсменами! Уперед до перемоги!

Пресцентр,
за інформацією
Федерації важкої атлетики України

“Праця у ЗМІ та викладання у закладі вищої освіти – це як два крила…”: інтерв’ю з викладачами кафедри журналістики до професійного свята

Традиційно 6 червня відзначають свято всіх тих, хто пов’язав своє життя з журналістикою. Незважаючи на складність та ризикованість професії, журналісти щоденно шукають інформаційні підстави, борються із дедлайнами та полюють на найцікавіші факти. На базі навчально-наукового інституту української філології та журналістики не один рік готують фахівців цієї творчої спеціальності. А про те, як починали свій професійний шлях викладачі кафедри журналістики, та як досягти успіху у цій сфері, читайте в нашому інтерв’ю.

 

Колупаєва Олена Миколаївна

 кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики, завідувач навчальної лабораторії мультимедійних засобів і медіадизайну

Поділіться, будь ласка, міркуваннями, що вплинуло на вибір майбутньої професії та як розпочали свою діяльність на кафедрі журналістики?

Вважаю, що журналістика є правильною сферою для сміливих, активних людей, які люблять пригоди, прагнуть досліджувати світ, висвітлювати проблеми і досягнення. Переконана, що мені вдалося перетворити дві мої найбільші пристрасті – спорт і кінематограф – на частинку роботи. З початку роботи на кафедрі журналістики я зосередила своє наукове дослідження на сфері спортивної журналістики, зокрема футболі, а також у режисерському секторі, працюючи разом із групою студентів над створенням короткометражних фільмів для участі у фестивалі «Кіномедіа».

Що, на вашу думку, складніше: професійно займатися журналістикою, тобто працювати у ЗМІ, чи викладати?

Думаю, важче працювати у ЗМІ, оскільки викладання відбувається в умовах, наближених до реальних, де є право на помилку, де є можливість перезаписати, перезняти. Викладач – це той, хто моделює, проєктує ситуацію в майбутньому, журналіст, у свою чергу, відтворює  поточні події.

Якими рисами має володіти хороший журналіст?

Хороший журналіст постійно ставить собі питання про події у світі і завжди шукає правду в кожній історії. З огляду на конкурентноспроможність журналістики та нові виклики часу, хороший журналіст – це той, хто вміє збалансувати етичні принципи та прагне розкрити таємниці. Хороший журналіст має володіти навичками 21 століття: критичним мисленням, творчим підходом, емоційним інтелектом та знанням роботи із соціальними мережами, які є вимогою часу.

Дайте поради студентам: що потрібно, аби досягти успіху в журналістиці?

Будьте оригінальними, мисліть нестандартно, знайдіть власний стиль. Не бійтеся бути собою, знайдіть свою нішу в журналістиці, де цінуватиметься ваша творча енергія і ваше бачення. Читайте, розвивайтеся, проходьте онлайн-курси, скористайтеся можливостями, які особливо зараз доступні українцям. Будьте тими, кому будуть довіряти! Будьте тими, хто буде давати надію і хто буде надихати!

Насмінчук Ірина Анатоліївна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики, член Національної спілки журналістів України

Поділіться, будь ласка, міркуваннями, що вплинуло на вибір майбутньої професії та як розпочали свою діяльність на кафедрі журналістики?

Українська філологія – це наше родинне захоплення і, мабуть, тяжіння до слова в мене на генетичному рівні. Тому проблем із вибором професії я практично не відчула. Філологічний факультет був питомо моїм. Після захисту кандидатської дисертації я почала працювати на кафедрі української літератури і журналістики. З часом кафедра журналістики стала самостійним структурним підрозділом, відтоді це моя рідна кафедра.

Що, на вашу думку, складніше: професійно займатися журналістикою, тобто працювати у ЗМІ, чи викладати?

Журналістика – це моя «сродна праця». І праця у ЗМІ та викладання у ЗВО – це як два крила. Добре, коли є змога викладацький набуток доповнити практичними студіями. Власне заради цього я вступила до НСЖУ. Робота в ЗМІ, мабуть, не важча, ніж викладацька, але вона значно небезпечніша, ризикованіша, особливо з огляду на медійну працю в умовах теперішньої війни з російським агресором.

Якими рисами має володіти хороший журналіст?

Хороший журналіст має бути здатним до боротьби на інформаційному фронті, вільно «плавати» в потоці інформації. А щоб бути переконливим, треба відточувати аналітику і дбати про свою очитаність.

Дайте поради студентам: що потрібно, аби досягти успіху в журналістиці?

По-перше, не намагатися сподобатися всім, бо цього не вдасться ніколи. По-друге, ловити кайф від кожної зустрічі, кожної розмови, навіть кожної невдачі. По-третє, не дозволяти душі старіти.

Почапська Оксана Іванівна

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, доцент кафедри журналістики, медіатренер, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки краєзнавців України

Поділіться, будь ласка, міркуваннями, що вплинуло на вибір майбутньої професії та як розпочали свою діяльність на кафедрі журналістики?

Складно сказати. Якщо про професію педагога, то тут все якось із дитинства. Просто подобалось. А от щодо журналістики, то це вже було дещо інакше. Просто було цікаво, як люди, яких я бачу щодня по телевізору, чую по радіо чи читаю в газетах, працюють. Уперше я потрапила в редакцію газети в класі, мабуть, дев’ятому, коли переможців конкурсу шкільних газет запросили на екскурсію до редакції «Подільських вістей». Мені тоді здавалося, що журналісти знають все і журналістів знають усі. І це дуже зацікавило. На кафедру журналістики я прийшла вже після того, як вступила до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка. Я тоді перший рік працювала на посаді старшого диспетчера факультету української філології та журналістики. І коли мене запитали, чи хочу я піти навчатися на факультет журналістики, навіть не було роздумів. Потім захистила кандидатську дисертацію. І так далі, поволі – до доцента кафедри журналістики.

Що, на вашу думку, складніше: професійно займатися журналістикою, тобто працювати у ЗМІ, чи викладати?

Важко все, якщо працювати якісно. І легко все, якщо ти отримуєш задоволення від того, що ти робиш. Я дуже не люблю велику кількість папірців, які незмінно супроводжують професію педагога, але страшенно люблю студентів (навіть тих, які частенько прогулюють заняття). Не тільки педагоги навчають студентів, але і студенти навчають педагогів. До речі,  основам роботи із програмами для створення векторної графіки мене навчив наш колишній студент, якого таки відрахували через те, що він просто перестав відвідувати заняття (у додистанційну епоху).

Якими рисами має володіти хороший журналіст?

Хороший журналіст – це журналіст, який точно усвідомлює наслідки своєї діяльності. Перше питання, яке повинен ставити собі журналіст: від мого матеріалу більше користі чи шкоди? І от якщо шкоди таки більше, то варто зупинятися. Ну, а далі – це Етичний кодекс, це стандарти журналістики.

Дайте поради студентам: що потрібно, аби досягти успіху в журналістиці?

Щоб досягти успіху в журналістиці, потрібно над собою весь час працювати. Журналіст – це, в першу чергу, розуміння контексту подій, а вже тоді – змісту самих подій. Журналіст – це інтелектуал.

Загоруйко Наталія Анатоліївна

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики, член Національної спілки журналістів України

Поділіться, будь ласка, міркуваннями, що вплинуло на вибір майбутньої професії та як розпочали свою діяльність на кафедрі журналістики?

Вибір професії був зумовлений прагненням реалізувати свою мрію – працювати в університеті та здобути науковий ступінь. Це був мій особистий вибір, а наші викладачі були достойними прикладами для наслідування. Кафедра журналістики – моя рідна кафедра, адже я була аспіранткою цієї кафедри, де й почала працювати відразу після закінчення аспірантури.

Що, на вашу думку, складніше: професійно займатися журналістикою, тобто працювати у ЗМІ, чи викладати?

Наша викладацька робота з кожним роком все більше ускладнюється різними бюрократичними процедурами, однак її перевагою є  спілкування з креативною молоддю. Професія журналіста, попри те, що є однією з найцікавіших та найзатребуваніших професій у наш час, несе водночас і серйозні безпекові ризики та загрози для представників цього фаху, особливо для розслідувачів та тих, хто працює в гарячих точках. Тому вважаю, що важче професійно займатися журналістикою. Щодо мене, то я намагаюсь досягти золотої середини, поєднуючи викладацьку роботу з журналістською.

Якими рисами має володіти хороший журналіст?

Журналіст має володіти комплексом особистих та професійних здібностей, аби бути хорошим фахівцем та виконувати на належному рівні  роль інфлуенсера в суспільстві, визначаючи пріоритетні вектори його розвитку.   Назву найголовніші: сміливість, допитливість, об’єктивність, ерудованість, патріотизм та прагнення зробити світ кращим.

Дайте поради студентам: що потрібно, аби досягти успіху в журналістиці?

Хочу наголосити лише на одному – потрібно багато читати високоякісної інтелектуальної літератури, адже журналіст має орієнтуватися у всьому, зокрема добре знати історію та культуру своєї країни.

Олена Валяровська
студентка 1 курсу ос “магістр”
спеціальності 061Журналістика

 

“Увімкни світло”. Марія Вуйчик. #студенти

Почніть робити те, що потрібно. Потім робіть те, що можливо.
І раптом ви з’ясуєте, що робите неможливе

У зв’язку з повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, багато здобувачів освіти, рятуючись від небезпеки, покинули власні домівки. Уже понад трьох місяців вони вимушено перебувають закордоном. Студенти К-ПНУ продовжують навчання навіть за сотні кілометрів від своєї альма-матер, наполегливо виконують завдання та вірять у перемогу України.

Однією з таких студенток є Марійка Вуйчик, здобувачка вищої освіти 3 курсу педагогічного факультету (спеціальність Початкова освіта).

Як та чому ви обрали саме таку спеціальність?

У мене є дві молодші сестрички. І як кожна старша сестра, я допомагала їм з домашнім завданням. Ще з самого дитинства мені дуже подобалося відчувати себе в ролі вчителя,  щось пояснювати. У моїй школі на День вчителя був звичай: старшокласники проводили уроки замість учителів. Тоді ж я твердо для себе зрозуміла, як-то кажуть, “це моє” і остаточно вирішила стати вчителем.

Читати далі

«Україна – це ми»: підсумкове заняття для для учнів 5-11-х класів у межах проєкту Всеукраїнська школа онлайн від Наталії Рудніцької

Всеукраїнська школа онлайн сьогодні безумовно стала невід’ємним складником середньої освіти. 27 травня учителька зарубіжної літератури загальноосвітньої школи №17, викладач кафедри германських мов і зарубіжної літератури, співаторка програм та підручників із зарубіжної літератури для 5 класу НУШ Наталія Рудніцька провела відкрите підсумкове заняття для для учнів 5-11-х класів у межах проєкту Всеукраїнська школа онлайн на тему «Україна – це ми».

Читати далі

ЦІННІ ПОДАРУНКИ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МУЗЕЇВ

У межах щорічної акції «Подаруй музею експонат» родина Хохель передала до фондів Музею історії університету 27 випускних віньєток 1947–1968 рр., зокрема віньєтки фізико-математичного, історико-філологічного факультетів Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, VII випуску учителів початкової школи Кам’янець-Подільського педагогічного училища (1952), ХІ випуску 10-го класу вечірньої школи працюючої молоді (1956), а також першу світлину колективу «Горлиця» (1964). На світлинах, серед випускників фізико-математичного факультету 1948 р., Сергій Георгійович Хохель, викладачів – Валентина Петрівна Россо. Проаналізувавши дані особових справ з архіву університету, подаємо інформаційні біографічні довідки про викладачів фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту 1950–1980-х рр.

Збережемо історію нашого університету разом!

Читати далі

“Увімкни світло”. Вінстон Пеннібеккер

Стипендіатка програми імені Фулбрайта Вінстон Пеннібеккер (Wynston Pennybacker).

Він, Ви – стипендіатка програми Фулбрайта. Розкажіть, будь ласка, про Ваш творчий і професійний шлях. Чому вирішили взяти участь у цьому гранті?

Перед тим, як подати свою заявку на цю програму, я працювала вчителем академічного письма в середній школі і два роки працювала з учнями 17-18 років. Також практикувалася в одному з коледжів Техасу (Texas College Access Network), консультувала студентів щодо особливостей вступу до закладів освіти, влаштування на роботу тощо. Здобувши такий досвід, подала заявку для участі у програмі.

Однією з причин, чому я обрала саме Україну, є те, що  під час навчання в університеті я вивчала історію Росії переважно російською мовою. У межах курсу неодноразово згадували Україну, стало цікаво більше дізнатися про неї. Україна для мене – щось близьке й зрозуміле, тут я зможу здобути новий досвід, познайомитися з українською культурою, людьми тощо.

Читати далі

Михайло Кохан здобув «срібло» на турнірі серії Золотого континентального туру в Найробі

07 травня відбувся турнір серії World Athletics Continental Tour Gold у Найробі (Кенія), у межах якого розіграли медалі в метанні молота серед чоловіків. Україну на цьому турнірі представив учасник Олімпійських ігор-2020, студент 1 курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт К-ПНУ Михайло Кохан.

За результатами змагань Михайлу вдалося завоювати “срібло”. Із шести спроб спортсмену зарахували лише дві. До останнього показник Михайла лишався на позначці 73.73 м, шоста спроба виявилася вдалою. Кохан метнув молот на 77.8 м, що в підсумку стало другим результатом.

Пишаємося здобутками наших спортсменів!

За інформацією Федерації легкої атлетики України