Категорія: Особистості

Світла пам‘ять про колегу Анатолія Сурового

Завершив свій земний шлях Анатолій Суровий – ветеран університету, талановитий викладач вищої школи, плідний науковець, працелюб, життєлюб, творча, щедрої душі людина. Воістину – колоритна, неординарна постать, подільський самородок. Анатолій Феодосійович – частинка історії університету, адже був не лише свідком, але й активним учасником тих змін, які сталися в нашому житті. Справді – це ціла епоха. Так, в 1955 році, коли Анатолій Суровий став студентом історико-філологічного факультету тодішнього педінституту, функціонувало лише три факультети, один навчальний корпус, один гуртожиток, працювало декілька десятків викладачів (не було жодного доктора наук, професора, було всього кілька кандидатів, доцентів).

Читати далі

Переможниця загальноуніверситетського рейтингу студентів Іванна Ткачук: «Робити всі справи потрібно послідовно. Головне, щоб вони були улюбленими»

Кажуть, що талановита людина – талановита в усьому. Переконуюсь в цьому, поспілкувавшись з Іванною Ткачук – студенткою, яка зайняла першу позицію в загальноуніверситетському рейтингу успішності. Крім навчання, одночасно на двох спеціальностях, у неї ще вистачає часу на роботу, написання віршів, подорожі, дослідження печер, спортивний туризм. І це ще не повний перелік захоплень Іванни. “Студентському меридіану” вдалось дізнатись деякі секрети планування часу.

–     Ти не лише навчаєшся, а й працюєш. Це пов’язано з твоєю спеціальністю?   

–          Так. Із третього курсу працюю старшим лаборантом на кафедрі фізики. Я допомагаю викладачам під час занять, контролюю справність приладів, слідкую за технікою безпеки і порядком у лабораторії. Ще додатково займаюся репетиторством.

–          Чому вирішила здобувати другу освіту? Адже таке поєднання і його якісне виконання потребує багато сил

–          Я не концентрую свою увагу лише на чомусь одному. Фізика мені подобається, тому вирішила вивчати ще щось, що з нею пов’язано. Обрала саме таку технічну спеціальність, яка у наш час досить перспективна. Навчання у цих двох напрямках взаємопов’язане. У сукупності знання, які я отримую, допомагають краще опанувати ці дві професії.

–          Розкажи, будь ласка, про свій вклад у наукову діяльність фізико-математичного
факультету.

–          З другого курсу Криськов Цезарій Андрійович (кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри фізики – прим. авт. ) запропонував мені долучитися до розробки  державного науково-дослідного проекту зі створення ефективних напівпровідникових термоелектричних матеріалів. Тема дослідження: «Синтез, отримання і термоелектричні властивості масивних матеріалів на основі багатокомпонентних сполук Ag-Pb-Sb-Te (LAST)».

–      Звідки така любов до фізики?

–          Ще зі школи.  У фізиці вбачала можливість пізнавати світ і робити відкриття, адже сучасні можливості створюють усі сприятливі для цього умови.

–          Який у тебе підхід до навчання?

–          Особливими секретами не ділюся, тому що вони відсутні. Те, що нам говорять на лекціях,  я легко запам’ятовую. Для якісного опанування якоїсь теми завжди шукаю додаткову інформацію, яка б розширила мої знання. Якщо щось незрозуміло, консультуюся з викладачами. Активна співпраця і самоосвіта стають у пригоді.

–     А на дозвілля часу вистачає?

–     Звісно! (сміється).  Я не цікавлюсь лише чимось одним. Мені потрібний рух вперед. Намагаюся брати участь у всьому, аби проявляти і розвивати свої таланти, реалізуватися у житті. Пишу вірші на різну
тематику, але найчастіше про кохання. Мені подобається фотографувати, дивитися футбол, вишивати, читати художню літературу. Цікавлюся новинками науки і техніки. Найбільше часу серед усіх своїх захоплень приділяю спортивному туризму і спелеології (наука, яка вивчає печери). Я займаюся цим з першого курсу в Хмельницькому спелео клубі «Атлантида». Ми вивчаємо породи та мінерали, рекомендації щодо орієнтування і виживання у печерах. За свою практику я досліджувала такі печери: «Кришталева» (Тернопільська область), «Вертеба» (Тернопільська область), «Буковинка» (Чернівецька область), «Атлантида» (Хмельницька область). Ще мені подобається допомагати іншим. Відкладаючи свої справи, стараюся зробити все можливе, аби бути корисною. Завдяки цьому вдосконалюю себе і свої знання. Пропагую серед студентів активність, керуючись таким девізом: «Робити всі справи потрібно послідовно. Головне, щоб вони були улюбленими».

–     Як ти відновлюєш свої сили й енергію, адже після наполегливої праці потрібно відпочивати?

–  Щоб стабілізуватися, мені достатньо поговорити з цікавою людиною, піти на прогулянку, під час якої можна фотографувати навколишній світ. Для мене важлива підтримка близьких і друзів.

–   Які плани на майбутнє?

–          Я дуже боюся думати про це. Розумію, що потрібно буде вирішувати, чим займатися далі. З одного боку хочу вчителювати, бо мені це подобається, легко вдається знайти спільну мову з дорослими та дітьми. Планую вступати в аспірантуру. У будь-якому випадку мені важливо працювати, щоб не сидіти на місці.

Ірина Хижа

“Ввімкни світло”. Максим Сльозкін. #студенти

Студентство – найяскравіший період життя, який сповнений гарними подіями, новими відкриттям й пошуками себе. Щороку до студентської сім’ї Університету Огієнка долучається багато першокурсників.
Про життя-буття першокурсників погодився розповісти студент історичного факультету Максим Сльозкін. За рішенням Вченої ради історичного факультету Максима перевели на бюджетну форму навчання, адже він успішно склав сесію й зарекомендував себе як здібний, старанний студент. До того ж Максим Сльозкін став першим абітурієнтом 2016 року, який подав електронну заяву до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
–     Розкажіть нашим читачам про себе. Звідки Ви приїхали на навчання?

–   Я приїхав з Ізяслава, навчався в Ізяславському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.» №5 ім. О. П. Онищука. На історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка вирішив вступати ще в 9 класі. Ще в школі я захоплювався методикою викладання вчителя історії, який теж є випускником нашого університету.
–  Ви були рекомендовані на державне місце навчання на іншу спеціальність, та все ж обрали історичний факультет.
–  Я поставив собі мету – навчатися саме тут. Бачу в цій спеціальності великі перспективи.
–   Півроку навчання вже позаду. Як перша сесія?

–     Першу сесію склав успішно. Та й від навчання тільки найкращі враження. Мені дуже пощастило з групою: ми дружні й допомагаємо один одному.

–   Поділетесь враженнями про навчальний процес на факультеті з майбутніми студентами?

–   На історичному факультеті потужний викладацько-професорський склад. До першокурсників викладачі ставляться з розумінням та всіляко допомагають їм. До того ж в університеті є сучасна матеріально-технічна база, що робить навчання цікавим.

–      Які маєте хобі?

–    У вільний час люблю читати книги. Література допомагає впорядкувати думки й розслабитися.

–    Ким бачите себе після закінчення навчання в університеті?

–    Звісно, ще рано про це говорити, але надалі я планую закінчити магістратуру й аспірантуру і присвятити своє життя викладацькій роботі.

–      Що побажаєте вступникам?

–  Бажаю, щоб кожен чітко розумів, ким він себе бачить у майбутньому. Найважливіше – це серйозна підготовка до ЗНО й успішне складання, а також правильний вибір професії.

 

Ліля Надвідна

Миколі Солопчуку посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського”

На черговій сесії депутати міської ради посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського” Солопчуку Миколі Сергійовичу.

Нагадаємо, декан факультету фізичної культури Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кандидат педагогічних наук, професор Микола Солопчук пішов із життя 6 листопада 2016 року.

“Ввімкни світло”. Сергій Клейніс. #студенти

Про музику й призначення

Займався музикою ще з молодших класів. Чотири роки в музичній школі грав на фортепіано, потім зрозумів, що це не моє, і перевівся на вокал. Згодом, коли вступив до університету, відкрив для себе ще одну сторінку музики – гітару. Читати далі

Меридіани студентських днів (до 60-річчя газети «Студентський меридіан»)

 Газета – це не лише новини, інтерв’ю, репортажі, замальовки або статті. За цими матеріалами – сотні історій, настроїв, думок тих, хто над цим працює.  До 60-річчя газети «Студентський меридіан», головні редактори, що працювали тут у різний час, поділились спогадами та привітаннями. 

Читати далі

Романтика та будні журналістського життя (колишній головний редактор до 60-річчя “Студентського меридіану”)

…1 вересня 1960 року. Редактор газети “Радянський студент” (тодішня назва “Студентського меридіану”) Григорій Гораш відшукав мене, щоб взяти інтерв’ю в першокурсника історико-філологічного факультету. Читати далі

Gaude Polonia – піврічні стипендії в Польщі

Програма національного центру культури у Варшаві “Gaude Polonia” створена для молодих фахівців у галузі культури й перекладачів польської літератури з країн Центральної Європи (віком до 40 років, у виняткових випадках до 45 років), у першу чергу з Білорусії та України. Проект призначений для створення площини взаєморозуміння та налагодження хороших відносин на основі культурного співробітництва між Польщею та її найближчими сусідами. Читати далі

Єва Мак – срібна призерка

Єва Мак – срібна призерка чемпіонату України з жиму лежачи.

Вітаємо студентку факультету фізичної культури Єву Мак зі срібною нагородою, яку вона виборола в Коломиї на чемпіонаті України з жиму лежачи.

Спортклуб