Шановні поціновувачі й дослідники українського слова! Дорогі філологи!

У світі, де так часто слова знецінюються поспіхом і буденністю, саме ви залишаєтеся тими, хто вміє бачити за ними глибину, відчувати їхню вагу й берегти їхню справжню сутність.

Бути філологом означає жити у слові, проживати кожен його відтінок, знаходити в ньому відлуння історії й водночас відкривати нові сенси, які прокладають шлях у майбутнє.

Саме ви щодня доводите, що українське слово здатне звучати сильно й ніжно, глибоко й переконливо, що воно може об’єднувати, підтримувати, надихати й давати опору навіть у найскладніші часи, коли особливо важливо зберігати свою ідентичність і внутрішню силу.

Нехай любов до слова, яку ви несете крізь роки навчання, досліджень і викладання, завжди знаходить відгук у серцях інших, а кожне знайдене вами точне, глибоке й влучне висловлення повертається до вас вдячністю, натхненням і вірою в силу мови.

Зі святом вас! Із Днем філолога!

Анастасія Ковальська, здобувачка (другого) магістерського рівня вищої освіти
навчально-наукового інституту української філології та журналістики

Щороку саме цього дня, у третій четвер травня, українці у всьому світі одягають вишиванку як символ єдності, гідності та любові до рідної культури. У візерунках, створених поколіннями, закодовано історію, силу духу й незламність нашого народу.

Вишиванка – це жива пам’ять про традиції, що поєднують минуле, сучасне і майбутнє. Вона нагадує про наше коріння, надихає берегти й примножувати національну спадщину.

Нехай цей день стане ще одним приводом відчувати гордість за свою Батьківщину, підтримувати одне одного й упевнено крокувати вперед.

Щиро вітаємо із Всеукраїнським днем психолога – професійним святом усіх тих, хто обрав шлях пізнання людської душі, підтримки, розуміння, розвитку та гармонізації особистості.

Дорогі викладачі! Ви формуєте професійне мислення майбутніх психологів, передаєте не лише знання, але й цінності професії – гуманізм, емпатію, етичність, відповідальність. Саме завдяки вашій відданості справі зростає нове покоління фахівців, здатних працювати в сучасних умовах, відповідати на виклики часу й підтримувати психологічне благополуччя суспільства. Нехай ваша праця приносить професійне задоволення, вдячність студентів і натхнення для нових наукових та практичних звершень.

Шановні студенти! Ви обрали надзвичайно важливу й відповідальну професію. Попереду – роки навчання, практики, особистісного зростання. Нехай кожен крок на цьому шляху буде наповнений цікавими відкриттями, глибокими роздумами й щирим бажанням допомагати людям. Бажаємо вам впевненості у власних силах, професійної допитливості, розвитку емоційного інтелекту та збереження внутрішньої рівноваги.

Цього дня бажаємо всій психологічній спільноті міцного здоров’я, стійкості, душевного тепла та гармонії. Нехай у вашому житті буде більше світлих розмов, щирих усмішок, вдячних клієнтів і нових професійних досягнень. А віра в людину та її можливості завжди буде вашим натхненням і дороговказом!

Анастасія Фаріон, здобувачка освіти другого (магістерського)
рівня вищої освіти спеціальності «Психологія»

Шановні викладачі, працівники, здобувачі вищої освіти й випускники Університету Огієнка!

Вітаємо вас із Міжнародним днем рідної мови!

Мова – це не просто предмет у розкладі й не лише засіб спілкування. Це наш дім, наша пам’ять і наш голос у світі. У словах живе досвід поколінь, біль і перемоги, любов і спротив.

Для когось українська – це перші колискові, для когось – свідомий вибір. Але для всіх нас вона – простір свободи. Говорити, писати, творити українською сьогодні – означає підтримувати одне одного й будувати майбутнє, у якому нас чують і розуміють.

Бережімо свою мову не лише у свята! Користуймося нею щодня: у розмовах, у повідомленнях, у жартах і в мріях. Бо мова живе доти, доки нею живемо ми.

Зі святом!

З повагою –
колектив кафедри української мови

Вітаємо всіх із Днем української писемності та мови!

Сьогодні, 27 жовтня, ми вшановуємо одне з найцінніших надбань нашого народу – українське слово, яке об’єднує нас крізь віки, живить духовно й формує нашу національну свідомість.

«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», – писав Олесь Гончар.

У час війни мова стала ще вагомішою зброєю, тож нехай українське слово живе й процвітає в серцях, у піснях, у науці, у кожному дню – як символ правди, свободи й незламності.

Зі святом, українці!

Пресцентр