Спілкуватись англійською — легко та безкоштовно


Незабаром у нас з’явиться English Speaking Club. До студентів Кам’янець-Подільсього національного університету 28 вересня завітала Ерін Хатчінс. Ерін — волонтер Корпусу Миру, яка має на меті покращити ваше розуміння англійської. Корпус Миру США відправляє американських добровольців в Україну для обміну досвідом. На сьогодні в Україні пребуває уже 150 волонтерів, які викладають у різних навчальних закладах. Зауважте, що навчання буде безкоштовним, а досвід безцінним. Усі, хто мріяв подолати мовний бар’єр тепер мають змогу це зробити. Оголошення про початок навчання буде розміщене біля розкладу факультету іноземної філології.  Аби записатись у клуб потрібно додати Erin Hutchins у друзі на фейсбук та повідомити їй про своє бажання.

Вікторія Синиця

Спікер студентського сенату Марія Герлей: “Хочу набрати команду, котра б дозволила втілити задумане”

Що тебе стимулювало до активної діяльності у житті університету?

Активно приймала участь ще у шкільному самоврядуванні, потім – міському. Коли вступила до нашого університету, відчула, що сидіти склавши руки, то якось не моє. Хочеться рухатись: швидше, швидше, швидше. Необхідно постійно щось робити, не сидіти на одному місці. Не думати, що ось я – рядовий студент, а тому життя обмежується: навчанням, гуртожитком, і знову навчанням. В будь-якому випадку потрібно працювати, щоб розвивати себе.

Ти планувала стати спікером чи це випадковість?

Я боялася, жахливо боялася. І досі зараз ще боюсь, але я хотіла просто працювати. І коли виявилась можливість проявити себе в якості спікера, я подумала: а чому б і ні? Це певним чином крок до того аби можна було втілити щось своє: думки, бажання, мрії. Тим самим допомогти собі, університету. Ось такий стимул.

Я спочатку хочу трохи ввійти в роль спікера, досить таки велика відповідальність. Для мене то якраз ніби те, що треба, моє.

Які нові права ти отримала як спікер, та які обов`язки ти маєш перед студентством? 

Це, звичайно, захист студентів. Дуже часто підіймається проблема хабарництва у якій, на мою думку, винні обидві сторони. Також виникають ситуації, коли викладачі зверхньо ставляться до студентів, що неприпустимо. І, звичайно, це розвиток кожного студента, спонукання до розкриття талантів.

Які кроки із передвиборчої програми ти втілюватимеш насамперед?

Робота буде проходити поетапно. Хотілося б налагодити комунікацію між сенатом і студентами. Більшість не розуміє, що робить студентський сенат. Це дивно і дико особисто для мене. Тому що ти стараєшся, ти це робиш, а люди про це майже не знають. Хотілося б працювати з першими курсами. Вони повинні розуміти, що крім навчання в університеті є ще багато чого цікавого. Але студенти не можуть хапати це з повітря, їм потрібно наглядно показувати власну діяльність, проводити майстер-класи. А також заохочувати до співпраці концертами, виступами, влаштовувати форуми, тобто проводити профорієнтаційну роботу.

Студенти часто не знають чим займається студентський сенат, як буде налагоджуватись комунікація?

Основні зв`зки встановлюються із студентами перших курсів. Якщо вони уже почнуть співпрацювати, то потім їм буде легше самостійно реалізовуватися. На жаль, зараз новачки ще дуже пасивні, шкода, бо хочеться з ними працювати. А взагалі, ми проводили анкетування, заохочували людей до роботи із студентським сенатом, створювали конкурси на вакансії у наших відділах. Напрацювання дали результати у цьому напрямку. Люди, які захотіли і постарались, змогли отримати бажану посаду. Часто думають, що студентський сенат – це обмежене коло, закрита спільнота. Ми хочемо більше відкритися.

А як ви дізнаєтесь про потреби студентів?

Анкетування, опитування, реклама. Для нас головне, щоб студентам було комфортно. Наприклад, необхідно особливу увагу звернути на гуртожитки. Я сама живу в таких умовах. Знаю, які там проблеми: таракани, відсутність гарячої води.

Але це «вічні» проблеми, які завжди були в наших гуртожитках. Які ж конкретні кроки ти бачиш, щоб покращити умови проживання студентів?

Організація дозвілля в гуртожитку. Особливо це проведення спортивних змагань з волейболу, футболу. Хотілося б відродити традицію проведення квартирників.

Обговорювали нещодавно на вченій раді проблеми з гарячою водою Щоб забезпечити гарячою водою студентів потрібно підвищувати платню за гуртожиток. Її і так підвищили. Проблему все ж намагаються вирішити.

Як здійснюється фінансування студентської ради, і чи можуть студенти контролювати цей процес, перевіряти на що йдуть кошти? 

У нас є власний бюджет, він відкритий. Ми виплачуємо з нього матеріальну допомогу, закупляємо канцтовари. Оплачуємо водопостачання, електроенергію. Студентський сенат фінансує різноманітні поїздки, олімпіади, конференції, форуми. З бюджету надається також допомога при важкому матеріальному становищі студента. У такому випадку потрібно написати заяву.

Чи можливо отримати гроші на власний проект від студентського сенату? 

Це вирішується на засіданні. Проект – це більш масштабно, залучається не одна людина, тому будуть інші вимоги для отримання коштів. Потрібно написати колективну заяву на ім.`я ректора.

Розкажи про функціонування «Клубу допомоги студентам»

Під час навчання в університеті багато чого виноситься на самостійне опрацювання. Раніше ми підходили до старших курсів, які допомагали із конспектами, пояснювали, як зробити реферат чи розуміти тему, ділилися нюансами – це дуже допомагає. Тому ми хочемо, щоб студенту-першокурснику  було до кого звернутися за допомогою. Будемо заохочувати студентів, котрі консультуватимуть новачків.

Чим кардинально буде відрізнятися новий студентський сенат від попереднього?

Це залежить від того, яка збереться команда. Ідей є багато, розкривати всі карти, то є не цікаво. Але хочеться зробити форум в університеті. Схожий на Всеукраїнський студентський форум у Хмельницькому, що проводився минулого року. Про наше самоврядування ніхто нічого не чув, хочеться, щоб побачили, як ми це можемо зробити. Плануємо захід вже ближче до кінця навчального року. Також хочеться зробити щось на зразок «Школи лідера». Будемо намагатися, щоб приймали участь більше студентів. Також є громадські організації які входять до студентської ради з власними ідеями. Вони спрямовані на волонтерську діяльність та наукову.

На жаль, наявна така тенденція, що студенти дізнаються про заходи, які відбувалися за ініціативи студентського сенату уже після того, як вони відбулися

Нещодавно відбувся студентський форум, який ми проводили на Дністровській рів`єрі. Ми поширювали оголошення про це у соціальних мережах, у центральному корпусі, гуртожитках. Приймали участь у форумі загалом активні студенти. Тобто це квн-щики, спортсмени, команда чарлідерів, голови студентських рад, старости гуртожитків. Міг долучитися будь-хто, але в першому форумі брали участь люди, яких ми знаємо, з якими ми працювали.

Скоро плануємо зробити щось знову схоже на студентського форуму. Участь зможуть брати усі студенти, які захочуть далі працювати. Це заохочення, щоб нові люди підключалися до нас. Минулого року був проведений конкурс у соціальній мережі, студенти присилали свої анкети, і ми набирали їх у відділи сенату. Зараз будемо робити так само. Тому що відділів є багато, а людей – мало.

Розкажи детальніше, які є уже відділи і як туди будуть набирати студентів.

У нас є волонтерський відділ, студент може займатися розвитком співробітництва. Відділ журналістики працює над висвітленням ініціатив, проектів, форумів, конкурсів, концертів. Основні відділи студентського сенату: ЗМІ, комунікації, волонтерська діяльність. Надалі список будемо розширювати. Нові відділи будуть стосуватися «Клубу допомоги студентам», також плануємо відкрити відділ контролю за гуртожитками.

Богдана Хома

Вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

30 вересня в Україні традиційно відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури. Читати далі

Науково-методичний семінар «Вивчення біографії письменника у загальноосвітній школі»

 

23 вересня 2016 р. на базі СЗОШ №5 відбувся науково-методичний семінар із проблем вивчення біографії письменника у загальноосвітній школі. Участь у роботі семінару взяли: Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Олег Рарицький, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики КПНУ імені Івана Огієнка, Валерій Щегельський, кандидат філологічних наук, завідувач науково-дослідної лабораторії етнології КПНУ імені Івана Огієнка, Ніна Худик, методист науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради, учителі й учні школи, студенти університету.

Під час роботи семінару основна увага була зосереджена на лекції професора В. Є. Панченка й стосувалася маловідомих сторінок біографії та творчості відомих українських письменників М. Бажана і Ліни Костенко. Володимир Панченко – знаний в Україні літературознавець, член Національної спілки письменників України, автор підручників, методичних посібників з української літератури, монографій про Ю. Яновського, В. Винниченка, Лесю Українку. Сьогодні він особливо плідно працює на ниві філологічної науки.

Розповідь професора передусім була закцентована на незнаних фактах біографії Миколи Бажана. Зокрема, Володимир Євгенович звернув увагу слухачів на малодосліджену поему «Дебора», опубліковану в 1968 році. Автобіографічні факти з життя Миколи Платоновича – перебування поета в Умані, зустріч із Лесем Курбасом та єврейською дівчиною Раїсою – канвою вплетені в поему. Юнацька закоханість Миколи Бажана, трепетна турбота про долю дівчини (адже поет думав, що його кохана була розстріляна фашистами в Бабиному  Яру під час Другої світової війни) та зустріч  із нею через багато років після тривожних подій, схвилювали молодих людей, спонукали замислитись про вічні людські цінності.

Також науковець розповів про перебування М.П. Бажана в Будинку письменників, де неодноразово доводилось переживати та щоночі очікувати арешту, адже своєю творчістю поет привернув увагу комуністичного режиму. Торкався письменник і кам’янецького періоду біографії Бажана, акцентував на ролі нашого міста у його творчості.

 

Присутні залишились небайдужими й до розповіді літературознавця про факти з особистого життя Ліни Костенко, із якою Володимир Євгенович особисто знайомий. Цікаві автобіографічні колізії спонукали молодих людей до роздумів про життєвий вибір поетеси, людські чесноти й особисті стосунки, якими письменниця жертвувала заради України. Усі ці історії вражають, надихають, змушують замислитись над буденністю й жертовністю  заради більшого, ціннішого – своєї Вітчизни.

Акцентував увагу дослідник і на літературознавчих аспектах: неоромантизмі у творчості Ліни Костенко, неординарності подачі відомої легенди про Марусю Чурай, «життя високе і приземлене», про тугу за світом досконалим, високу ціну слова, бо, на думку професора, «можна мати меч і не мати слова». А тому життя Марусі Чурай – це історія рідної землі, яка розвивається в контексті: бути чи не бути Україні?

Проте думка, що, на жаль, Україна і досі не має  свого Гомера, –  стала важливим чинником, який спонукає і сьогодні до пізнання літературних імен, сприяє дослідженню маловідомих сторінок української історії.

Неабияке враження справило на учнів і студентів читання поезії Ліни Костенко «Кольорові миші». Аналізуючи різні світи, кольоровий та сірий,   Володимир Панченко звернувся до молодих людей із проханням: «Нам пропонують бути не сірими, а кольоровими. Тому будьте неординарними, адже «кольоровість» – це завжди неповторність!»

Під час роботи семінару «Вивчення біографії письменника у загальноосвітній школі» відбулася жвава дискусія, до якої долучилися викладачі університету, вчителі, студенти й учні. Присутні обмінювалися своїми враженнями, висловлювали думки щодо порушених питань. Усі учасники семінару отримали позитивні емоції, висловлювали побажання на перспективу щодо проведення подібних заходів.

Для гостей учителями й учнями школи була проведена змістовна екскурсія до музею Миколи Бажана. Школярі розповіли про цікаві моменти з біографії поета, продемонстрували особисті речі Миколи Платоновича, передані на зберігання його рідною сестрою. Семінар був проведений на високому науково-методичному рівні, засвідчив належний рівень його підготовки. Учасники семінару висловили щиру вдячність організаторам проведеного заходу, вказали на необхідність подальшої співпраці вищої і загальноосвітньої ланок навчальних закладів. На згадку про зустріч гостям було презентовано щоденник школи № 5.

Наталія Соловйова, кандидат педагогічних наук,

вчитель-методист СЗОШ №5

Вперше у Кам’янці “Франкослава”

Дівчата в українському вбранні повторюють вітальні слова. Студенти в холі беруть мобілки та налаштовують камери. Нарешті після довгих хвилин очікування 23 вересня у стіни Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв завітали довгождані гості. Новоприбулі загадково усміхаються, приймають коровай на рушнику і щось невпинно “шваркочуть” своєю, французькою. В цей момент загадки ховаються не лише в їх посмішках… Тільки-но мандрівники ступають на сцену, вуаль таємничості спадає.
Читати далі

5 причин взяти участь у легкоатлетичному пробізі “Біг заради здоров’я”

Завтра всі-всі-всі мають змогу пробігтись вулицями міста. “Біг заради здоров’я” – це ще один захід всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Формування здорового способу життя студентської та учнівської молоді засобами освіти”. Починається пробіг о 14:00. Точка відправлення – Європейський сквер.

Читати далі

Активність, активність і ще раз активність! В К-ПНУ триває “Тиждень здорового способу життя”

Текст: Юлія Бараболя

Здоровий спосіб життя – це не лише непогана позиція на кожен день, а й назва цілого тижня в К-ПНУ ім. Івана Огієнка.  Понад 15 різноманітних заходів, які і здоров’я покращать, і настрій підвищать. Кожен знайде щось, що підходить і подобається йому.

Читати далі

Студенти історичного факультету відзначають Міжнародний день миру!

Якщо хтось думає, що житиме у щасті, радості та мирі

після того, як посіяв насилля та жорстокість, він помиляється.

Це неможливо.

Той, хто посія вітер – пожне буревій.

Омраам Микаэль Айванхов

Ось уже майже три роки українці боронять незалежність своєї держави на Сході України. Зі зброєю в руках проти кремлівського агресора боряться відважні українські солдати, які віддають своє життя аби в Україні настав мир.

21 вересня в рамках Міжнародного дня миру, студенти історичного факультету Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка, зібралися біля міської Ратуші аби провести акцію по збереженню миру, задля забезпечення стійкого прогресу людства та дотримання принципів гуманності, свободи, добра і поваги, що закладені у Декларації Генеральної асамблеї ООН про право народів на мир. Своїм прикладом студенти історичного факультету, закликали усю небайдужу молодь приєднатися до них та разом наблизити омріяний спокій та мир в державі.

У наш час, коли в різних куточках світу і у нашій країні лунають постріли та проливається людська кров, Міжнародний день миру стає особливо актуальним. Кожен з нас бажає, щоб День миру в Україні настав якомога швидше.

Артур Святий

Театр для ваших вух

Текст: Богдана Хома

Фраза про те, що одні відчуття загострюються, коли втрачаються інші – абстрактна, доки не відчуєш це на власному досвіді. «Театр вух» – експериментальне і нове явище для українського культурного простору. Порівняти його можна із звичайним театром та радіо. В поєднані рис одного й іншого, утворилося нове оригінальне явище.

Проект зародився в Одесі за ініціативи молодих поетів та музикантів. Усі вони шукали нові способи презентації власної творчості.

На вході до театру вам вручають пов’язку, а тому слух підсилюється в рази. Ні акторів, ні декорацій, ані натяку на саму залу. Чорні шовкові пов’язки лишають вам тільки голоси, музику, шепіт. І, звісно, безкінечний простір для фантазії. Сьогодні глядачу так багато готові показати, але він нічого не почує. «Театр вух» навпаки намагається донести значення сказаного. І напруга настільки велика, що час від часу виринає бажання зірвати стрічку з очей і запитати: «Ви теж це щойно бачили?»

Власне «Театр вух» – це своєрідне продовження аудіоспектаклів, що втратили популярність у сучасній Україні. Залишилась в аудіальній культурі поширеною книга. Але начитка її теж залишає бажати кращого. Репертуар «Театру вух» пропонує прослухати вірші у виконанні самих авторів. Тексти відображаються через тембр голосу, емоції, внутрішній світ самого творця. А тому недоліки хвилювання закриваються інтимністю, що встановлюється із слухачами. Оскільки за допомогою пов’язок стирається простір, людина, що творить, і людина, що слухає, стають одним цілим.

Проект ще доволі молодий, а тому автори натякають на нові ідеї, що зроблять його ще цікавішим. Імпонують слухачам експерименти із іншими органами чуття.

Захід відбувався в рамках культурного форуму «Кам’яний острів», який на цілих три дні перетворив місто у серце літературного й мистецького життя країни