Михайло Коцюбинський. Невтішна доля подільського семінариста

Життя відомого українського письменника Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913) складалося таким чином, що він мав нагоду провести по кілька років у багатьох куточках Подільського краю, кожен з яких через постаті подолян, традиційність своєрідного побуту та мовно-пісенну джерельність закарбовувався у його творах. У свої спогадах про дитячі роки письменник пише: “…багате природою, тепле, прекрасне Поділля…”.

Театрознавець Оксана Палій. Зі Львова до натхненного Кам’янця…

Мені інколи здається, що малодосліджені теми притягують до себе надзвичайно творчих і зацікавлених науковців. У пошуках нових джерел, вони, не задумуючись, долають сотні кілометрів… Такою натхненною дослідницею виявилася моя нова знайома, яку я зустріла у товаристві старої періодики у бібліотеці рідкісних видань.

В останню ніч завжди не спиться…

Остання ніч перед екзаменом… Підкралася так несподівано. І скільки Ви собі не обіцяли, що вчасно вивчете білети і заздалегідь підготуєте шпаргалки, Вас, дороге студенство, ніколи не омине безсоння у ту зловіщу останню ніч. Так вже історично склалося, що екзамени дійсно звалюються несподівано, як сніг на голову: і те треба вивчити, і це перездати, щоб мати допуск, а до самих питань руки доходять лише в останню ніч. Мудрі люди кажуть, що вивчити і знати усе неможливо. Але можу запевнити Вас на всі 100% – безвихідних ситуацій не буває. 

Новації…новації… і тільки новації!

Ось і закінчився натхненний травень, а з ним – і останні пари у студентів. А наша редакція продовжує наполегливо працювати, щоб радувати Вас, дорогі читачі, новими випусками газети.

Читати далі

Я кричу: “люблю!”

Скільки разів на рік ми згадуємо школу, наші минулі почуття, перше кохання? Цей солодкий момент юності, який вже не повернеш…

Кожного дня, ідучи в школу, я сподівалася побачити його хоч краєм ока. Побачити, як він знову зайде у роздягальню з друзями, і, так щиро посміхаючись, скине свою куртку, візьме свій рюкзак і чим скоріше порине у круговоріт шкільного життя… І кожного разу я відчуваю те саме: серце б’ється сильніше, у горлі ком – і сказати нічого не можу… Читати далі

Стародавнє мистецтво набуло популярності в університеті

Ще декілька років тому багатьом із нас слово «квілінг» було мало відоме. А зараз усі сучасні рукодільниці знають, що можна виготовити чимало цікавих та неповторних речей, застосовуючи цю техніку. Саме про неї розповіла нам Тетяна Олегівна Левицька, директор студентського клубу, керівник квілінг-гуртка.

Читати далі

Дощ

 

Ви коли-небудь чули дощ? Ні, не слухали, а саме чули? Чули те, що він хоче розповісти, а, можливо, навіть щось нагадати…

Дощ це не просто краплі води, які падають з неба… це симфонія звуків, палітра відчуттів, це не тільки  природне явище, це щось набагато більше… дуже часто він нашіптує нам спогади минулого, вони, як ті краплі, просочуються крізь нас й відгукуються десь там, глибоко в серці.

Читати далі

Святині історичного факультету

Домова церква чоловічої гімназії… близька і незвідана

Вже вкотре пересвідчуємось, що у кожній вивченій темі, в якій, здається, все відомо, можна знайти щось нове і незнане. Виявляється, що колись при Подільській чоловічій гімназії (тепер будинок історичного факультету) існувала домова церква Трьох Святителів. Дивно, адже про це не знають навіть викладачі істфаку. В працях інших дослідників цій темі приділяється, в кращому випадку, всього декілька слів, та й там помилково пишеться, що заради влаштування церкви спеціально (!) спорудили перекриття між другим і третім поверхом, що не є досить вірним. І от, після довгих вивчень архівних документів, ми можемо трішки пролити світло на це питання.

Читати далі

Останні дні навчання

Останній дзвоник, випускний вечір – і прощавай школа. А далі? А далі кожна молода людина мріє вступити до вишу і бути студентом. Моя мрія здійснилась – я студентка історичного факультету. В майбутньому – вчитель історії. Я викладатиму предмет, який я полюбила ще в школі.

Читати далі