Ось і підкрався спекотний червень – така гаряча пора для всього студентства нашого університету. Дехто інтенсивно підбиває свої «хвости» до початку сесії, інші надіються на якесь диво, мовляв, «хвости» й самі по собі якось відпадуть. Але все ж, не зважаючи, на усі ці перипетії кожен з нас розуміє, що це найкраща пора нашого життя. Минуть десятиліття – і затятий двійошник з неабиякою теплотою згадуватиме, як екзаменатор виставив його за двері через списування. А кращі студенти усвідомлять, що впоравшись із першою сесію, здобули безцінний життєвий досвід. Навіть Михайло Коцюбинський у свій час залишив навчання у духовній семінарії, проте, як бачимо, він не загубився у житті. Читати далі