Позначка: гра

Хто зверху: жіноча сентиментальність чи чоловіча самовпевненість?

Ще вчора вони, такі гарні та закохані, сперечалися про те, хто кого більше любить. Сьогодні ж юнаки та дівчата стоять один напроти одного, спалюючи одним поглядом. Гострі підбори та приправлені перцем слова. Цього вечора вкотре буде вирішено – хто ж зверху?

Світло заповнює всю залу. Воно зосереджене на сцені, де скоро будуть проводитися баталії, проте й в залі його достатньо для того, щоб бачити один одного. Хлопці сидять біля дівчат. Поки що ці невимушені бесіди озвучуються лише музикою, яку несамовито викрикують чорні динаміки. Поп з елементами електро, щоб догодити всім. До «битви» ще часу досить.

Локації вже готові. Ведучі метушаться на сцені. Звукооператор і далі ставить веселі композиції, які відволікають від сумних думок про те, що завтра ще треба повертатися на заняття. Людей тим часом стає усе більше й більше. Всі хочуть поборотися за першість у стосунках

Фонова музика змінюється на тематичну. Незмінні ведучі Марія Герлєй та Вадим Беник уже тримають свої мікрофони та готові розпочинати гру. Дух суперництва починає наростати. Милі бесіди трансформуються в хижі погляди. Тепер є окремо хлопці, окремо дівчата. За ким із них буде перемога, буде вирішено згодом. Поки що шанси рівні.

Із перших секунд ведучі ведуть словесну перепалку. Навіть вітаючись із залом, кожен хоче «перетягнути ковдру» на свій бік. Проте голосні сьогодні однаково – як хлопці, так і дівчата.

Ведучі представляють учасників гри. На рожевій стороні дівчат – учасниці університетської команди черлідерів: Вікторія Поліщук, Аня Ареф’єва, Олександра Власенко та Анна Магерко. Напроти них із синього кутка виходять: гравець команди з американського футболу “Титани К-ПНУ” Іван Чорний, учасник команди зі street workout „Street Knight ” – Олексій Горщевський та КВНщики (куди ж без них!) Артур Святий та Назар Романі. Оголошують також суддю сьогоднішньої гри – Анатолія Анатолійовича Заводовського.

Гру розпочинають дівчата. Хлопці поступаються, керуючись правилом – добре сміється той, хто сміється останнім. Отже, в першому раунді гри ведучі підготували учасникам протилежних команд підступні запитання, на які вони мають дати правильну (або ж краще для суперників – неправильну) відповідь. Зала допомагає учасникам. Прислухаючись до кожної думки, команди дають відповіді.

Отже, в першому конкурсі перемагають хлопці та отримують за це додаткове запитання. Невже їхня схема таки працює?

Далі гра йде повним ходом. Ведучі використовують увесь арсенал іронічних та дещо саркастичних слів задля того, щоб збити суперника з правильного шляху або для того, щоб він запанікував та втратив віру в перемогу. Аудиторія дружно підтримує учасників.

Раунд за раундом проходять весело та цікаво. «Збери літери», «Покажи назву», «Бліц», «Хто я?» та фінальний раунд «Зміна ролями». Усім відомі правила кожної з цих ігор. І командам, і глядачам навіть не потрібні пояснення. Всім потрібна лише перемога!

Вечір добігає кінця. Бали підраховуються. І хлопці, і дівчата досі не втрачають своєї пильності. За безтурботним сміхом та ніжними поглядами прихована ворожнеча. Але коли на сцені зявляються «Х-фактори» нашого університету Ірина Угніченко, Аліна Шевчук та дует «Twins», тоді суцільний позитив охоплює не тільки глядачів у залі, але й супротивників на сцені.

Музика затихає. Хіба що в голові звучить барабанне дріботіння. Рахунок 5000:5000. Тепер крапку над “і” можуть поставити лише дивоглядки. По одному учаснику з команди виходять лише справжні «дивоглядкові» титани. Зала підводиться з місця. Усі затамували подих. Секунди тягнуться, мов хвилини. І ось! Перемога хлопців!. Дівчата кліпають очима.

Хлопці радіють. Їхній прагматичний розум (вперше за 4 гри) все ж таки переміг. А дівчата – сильні та незалежні, не розчаровуються, тому що їхня інтуїція підказує: наступного разу вони точно будуть «зверху».

Марина Ковальчук, студентка

факультету української філології та журналістики

 

Брейн-ринг на Кубок ректора

У актовій залі К-ПНУ імені Івана Огієнка 28 жовтня відбувся брейн-ринг. У заході взяли участь найкращі «мізки» університету. І, як виявилось, у нас їх чимало. Адже було десять команд. По черзі змагалося по дві команди. Ведучий та організатор Анатолій Заводовський, керівник відділу навчально-виховної роботи та гуманітарної освіти, перед початком гри розповів правила змагань. Обом командам задавали питання. На роздуми було 50 секунд. Хто швидше натиснув кнопку, той і давав відповідь. Якщо відповідь була невірною, то можливість відповісти мала інша команда. Читати далі