Державні символи кожного народу зазвичай пов’язані з багатовіковою традицією. І Українська держава не є винятком. Тризуб фігурує ще на монетах князя Володимира Великого, а потім, з деякими відмінностями, – Святополка і Ярослава Мудрого.

Цей знак було виявлено під час археологічних досліджень Десятинної церкви на фундаменті храму. Професор Михайло Грушевський стверджував, що це був родовий знак князя Володимира і Київської держави.

Про Тризуб, як український символ, говорили і в часи новітньої історії нашої держави. Відтак у грудні 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Тризуб як Державний Герб УНР. Із 22 січня 1919 року, відповідно до Закону про возз’єднання, Тризуб було внесено до у крайового герба ЗУНР.

За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

У Радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, залишаючись символом національно-визвольного руху. У статті 166 Конституції УРСР (ред. 1989 р.) зазначено: «Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — “Українська РСР”, на правому витку – “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!”, на лівому — “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”. Над щитом між колосками — п’ятикутна зірка».

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний герб незалежної України. Ним став національний символ українців часів визвольних змагань XX століття – золотий Тризуб на синьому щиті. У документі зазначено про те, що: «зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови». Така ж інформація представлена і в статті 20 Конституції України.

Саме цим і визначено сучасне правове становище Державного Герба. Проте в колі науковців, юристів та істориків точаться дискусії щодо необхідності формування дизайну Великого Державного Герба України. Зокрема, у 2020 році було проведено відповідний конкурс, проте, як зазначає історик Тарас Чухліб – «Питання великого Герба – на часі, але тут варто наголосити на тому, що цей символ повинен відобразити усі історичні державотворчі періоди нашої історії та символіку Великої Скіфії, Антського царства, Київської Русі, Галицько-Волинського королівства, Козацької держави, а також наших національних держав 20 – початку 21 століття. Звичайно, що Тризуб як наш тисячолітній символ має бути головною домінантою Великого Герба».

Максим Сльозкін, магістрант 1 курсу історичного факультету,

керівник наукового сектору студентського самоврядування історичного факультету