Екскурсія вулицями Старого Кам’янця для першокурсників-істориків

Екскурсія вулицями Старого Кам’янця для першокурсників-істориків

Кам’янець-Подільський – місто семи культур, справжній «туристичний магніт» європейського масштабу. Його унікальність полягає в тому, що cаме тут минуле поєднується із сучасним, поряд із модерними ландшафтами тут витає подих історії.

05 жовтня куратори академічних груп IstP1-B21 та IstP2-B21 Володимир Адамовський та Павло Кліщинський організували першокурсникам захопливу екскурсію вуличками Старого Кам’янця.

Екскурсійна подорож містом розпочався з огляду ансамблю Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла – унікальної пам’ятки, пронизаної духом польської і турецької культур. Наступною зупинкою на туристичному маршруті було серце Старого міста – площа Польський ринок із ратушею, вірменською криницею та декількома збереженими кам’яницями. У середньовічні часи цей майдан був вогнищем торгівельного та суспільного життя Кам’янця. Сьогодні це досить тихе місце, що час від часу оживає під час різних фестивалів.

Далі студенти попрямували до костелу св. Миколая та монастиря Домініканів, що відходить від південно-східного кута площі Польський Ринок. Крім костела, до монастирського комплексу належать келії, трапезна, будинок Потоцького та кам’яна огорожа з брамою.

Екскурсія продовжилася вірменськими кварталами міста, у яких найбільше зберігся дух середньовічного Кам’янця. Гуляючи просторим Вірменським ринком, студенти познайомилися із туристичними принадами цієї локації. Зокрема, мали змогу побачити будівлю колишньої духовної консисторії, окружного суду ХІХ ст., де влітку 1919 р. функціонувало Міністерство військових справ УНР, будинок вірменського єпископа (або, як його ще називають, – вірменський торгівельний будинок), фундаменти колишнього вірменського собору із дзвіницею.

Завершилася екскурсія південною частиною Старого міста, де нині локалізується вулиця Довга. Ця частина Кам’янця мала досить стрімкий рельєф із терасами, що спускалися в каньйон Смотрича. Місцеві краєзнавці стверджують, що це нагадувало вірменам-пересельцям гірські схили їхньої далекої батьківщини.

Першокурсники були вражені красою і магічністю Квітки на камені.

Пресцентр, магістрант історичного факультету Максим Сльозкін