Секційні засідання Всеукраїнської наукової конференції “Феномен Михайлини Коцюбинської у контексті доби” в Чернігові

Секційні засідання Всеукраїнської наукової конференції “Феномен Михайлини Коцюбинської у контексті доби” в Чернігові

11 січня відбулася Всеукраїнська наукова відеоконференція «Феномен Михайлини Коцюбинської в контексті доби», що присвячена 90-річному ювілею славетної племінниці класика української літератури, літературознавиці та «шістдесятниці» Михайлини Коцюбинської (1931-2011), за наполегливої ініціативи викладача Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка професора Олега Рарицького, яку, безумовно, підтримали Вінницький державний педуніверситет ім. Михайла Коцюбинського та Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського.

Постать цієї видатної людини, соратниці Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Євгена Сверстюка, Алли Горської, Івана Світличного та багатьох інших велетів Духу, які протягом довгих років брєжнєвської задухи, у важких, часом нестерпних умовах переслідувань та репресій, готували підґрунтя для здобуття волі та незалежності Україною, стає в один ряд з іншими славетними Українцями, які дуже багато зробили для державності нашої країни.

Михайлина Коцюбинська народилась у Вінниці, але дитячі та юнацькі її роки минули в древньому місті над Десною, в Чернігові. Саме в Чернігові відбулося вже третє секційне засідання цієї відеоконференції.

Доповідачі, зокрема директор літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський, директорка Чернігівської ЗОШ № 17 (школи, яку в 1949 р. закінчила із золотою медаллю Михайлина Хомівна) Вікторія Коломийцева, головна хранителька фондів Чернігівського музею-заповідника М.Коцюбинського Катерина Федько, відзначили величезну значущість пошанування та аналізу літературознавчих досягнень Михайлини Коцюбинської.

Протягом свого творчого життя М. Коцюбинська успішно досліджувала мову художніх творів, поетику творів Тараса Шевченка, художню індивідуальність М. Коцюбинського, специфіку образного мислення і його еволюцію в українській літературі. Вона активно досліджувала унікальний феномен епістолярію – розкоші людського спілкування минулих років у листуванні.

Окрасою останнього та попередніх засідань були виступи відомих науковців Сергія Гальченка, Ярослава Поліщука та багатьох інших коцюбинськознавців.

Багато цікавих фактів навела у своєму виступі головна хранителька фондів Чернігівського музею-заповідника  М. Коцюбинського Катерина Федько. Зокрема, вона зауважила: «Сьогодні у збірці музею налічується понад 200 артефактів, що стосуються Михайлини Коцюбинської та її родини. Серед категорій предметів можна виділити такі: особисті речі (прикраси, декор, аксесуари), архівні матеріали (документи, рукописи, листування, статті і публікації Михайлини Коцюбинської або про неї), фотоархів, книжки та нагороди й відзнаки. Кожен предмет, світлина, аркуш рукопису чи документ розкривають перед нами якусь частинку з життя цієї видатної Особистості. У сукупності ж усі вони розповідають нам не лише про людину, якій вони належали, але й про епоху та цілий ряд людських доль з оточення Михайлини Хомівни. Перші артефакти до фондової збірки почали надходити ще від самої Михайлини Хомівни, проте більшість з них була передана донькою –Тетяною Василівною уже після смерті матері».

Отже, постать славетної жінки Михайлини Хомівни Коцюбинської заслуговує на ще більше пошанування. І тут хочу висловити величезну подяку керівництву Кам’янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка за підтриману ініціативу. Адже Михайлина Коцюбинська є поза своїм часом, а пам’ять про її подвижницьку діяльність буде назавжди зберігатися в наших серцях!

Ігор Коцюбинський, директор Чернігівського літературно-меморіального

музею-заповідника М. Коцюбинського, правнук письменника