Із 14 до 21 лютого 2022 р. відповідно до Плану заходів з оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої на ІІ семестр 2021-2022 н. р. навчально-методичний центр забезпечення якості освіти за сприяння заступників деканів факультетів (заступника директора навчально-наукового інституту української філології та журналістики) з навчальної роботи та забезпечення якості вищої освіти провів опитування через анкету «Якість організації освітнього процесу в К-ПНУ за допомогою технологій дистанційного навчання», у якому взяли участь 813 (2021 р. – 1341) здобувачів вищої освіти освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр» денної форми здобуття вищої освіти.
Найбільше відповідей надійшло від здобувачів вищої освіти педагогічного факультету – 231 респондент (29%), факультету фізичної культури – 147 респондентів (18%) і природничо-економічного факультету – 128 респондентів (16%).
За результатами опитування найбільша кількість здобувачів вищої освіти, які навчаються в університеті, мешкають у Хмельницькій області (61%), також є значна кількість студентів із Тернопільської (9%) та Чернівецької (8%) областей.
В анкетуванні взяли участь 744 бакалаври (92%) (2021 р. – 1150 (85,8) та 69 магістрів (8%) (2021 р. – 180 (13,8%), серед яких 31% здобувачів вищої освіти 1 курсу, 27% – 2 і 3 курсів і 15% – 4 курсу.
53% (2021 р. – 52,6%) здобувачів вищої освіти знаходилися в містах під час запровадження в університеті обмежувальних протиепідеміологічних заходів із метою запобігання поширенню COVID-19, 39% (2021 р. – 38,9%) – у селах та 8% (2021 р. – 8,6%) – у селищах міського типу.
Більша частина опитаних респондентів (523) (2021 р. – 799) вказали на те, що впродовж двох-трьох місяців у І семестрі вони навчалися лише вдома за допомогою технологій дистанційного навчання, 393 респонденти (2021 р. – 392) навчалися постійно вдома, а 370 (2021 р. – 349) – в аудиторіях університету.
Спостерігається збільшення показника відповідей респондентів від 68,5% у 2021 р. до 79% відповідей у 2022 р., де здобувачі вищої освіти вказали, що більше 3-х годин на день (у період карантину) у них займає навчання за допомогою дистанційних технологій, 20% (2021 р. – 29,1%) витрачають 1-2 години на день та 1% (2021 р. –2,4%) – до 30 хвилин.
Важливим у відповідях здобувачів вищої освіти є те, що під час навчання з використанням дистанційних технологій науково-педагогічні працівники постійно розміщували навчальні матеріали на платформі MOODLE (620 відповідей) (2021 р. – 1012), часто спілкувалися зі здобувачами вищої освіти телефоном та проводили онлайн-консультації, надсилали завдання електронною поштою та за допомогою технологій дистанційного навчання (Zoom, Skype) чи подібних засобів відеоконференцій (LearningApps, Microsoft Teams, Google Classroom, MOODLE та ін.).
На запитання «Чи покращилася якість освітнього процесу в університеті через використання у ньому технологій дистанційного навчання?» 575 респондентів (71%) (2021 р. – 828 (61,7%) дали схвальну відповідь, а 29% (2021 р. – 38,3%) мають протилежну думку.
Під час навчання в університеті з використанням технологій дистанційного навчання здобувачі вищої освіти (367 відповідей) (2021 р. – 467) зазначили, що постійно займалися самостійно, а викладачі перевіряли, наскільки добре вони зрозуміли навчальний матеріал; 359 респондентів (2021 р. – 567) постійно переглядали презентаційні матеріали, підготовлені викладачем для кожного навчального заняття, та постійно (609 відповідь) (2021 р. – 971) навчалися за допомогою платформи MOODLE.
Необхідно звернути увагу й на те, як викладачі здійснювали оцінювання результатів навчальної роботи здобувачів вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, адже 246 осіб (33%) (2021 р. – 435 (32,4%) вказали, що вони надсилали викладачам виконані завдання за допомогою тестування на онлайн-платформах, 232 особи (31%) (2021 р. – 334 (24,9%) – через виконання завдань у режимі онлайн, 227 осіб (30%) (2021 р. – 440 (32,8%) – через надсилання виконаних завдань (скан-копій, фото, відео та ін.).
Серед труднощів, що виникали під час навчання в університеті з використанням технологій дистанційного навчання, 411 респондентів (2021 р. – 594) вказали на те, що в них вистачало знань, умінь і навичок у користуванні навчальними програмами та електронними платформами; лише у 42 респондентів (2021 р. – 81) не виникало тимчасових технічних труднощів; 450 респондентів (2021 р. – 688) вказали на те, що викладачеві вистачало часу для пояснення навчального матеріалу; 401 респондент (2021 р. – 648) зауважив, що науково-педагогічному працівникові вистачало часу на опитування всіх студентів.
Здобувачі вищої освіти в 98% (2021 р. – 95,7%) своїх відповідей зазначили, що вдома під час навчання з використанням дистанційних технологій застосовували комп’ютер / телефон / планшет, а 2% респондентів (2021 р. – 3,8%) вказали, що не мають вдома доступу до мережі «Інтернет» або низька якість його сигналу.
68 респондентів (2021 р. – 191) зазначили, що технології дистанційного навчання негативно впливають на рівень їхніх знань, умінь і навичок, а 230 респондентів (2021 р. – 368) вважають, що такий формат навчання має позитивний результат.
Серед цьогорічних пропозицій щодо покращення освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання наведемо такі:
- збільшити кількість навчальної літератури в електронному варіанті;
- збільшити кількість прикладів та наочних пояснень;
- транслювати різні презентації та відео з навчального матеріалу, не читати лекцію в звичайному режимі;
- збільшити час на виконання завдань та ін.
Продовжуємо працювати над удосконаленням електронного освітнього середовища, що підвищить якість освітнього процесу та якість вищої освіти в університеті.
Навчально-методичний центр
забезпечення якості освіти