Викладачі та студенти К-ПНУ продовжують підтримувати бойовий дух наших захисників.

У рубриці “Світ поетичного слова” пропонуємо вашій увазі патріотичні поезії старшого викладача кафедри економіки підприємства Вероніки Буторіної та студентки 2 курсу природничо-економічного факультету Олександри Данчук.

* * * * *

Вероніка Буторіна, старший викладач кафедри економіки підприємства

Жене вітер голим полем

Сірий дим.

Нахиляє трави долу

І гіркий полин.

Стогне серденько від болю

І кричить,

Захлинається від крові

І не спить.

Земле рідна, ненька гідна,

Ти жива!

Ходить ворог кроком підлим –

Рать крива.

Неспокійні води твої,

Дід Дніпро,

Бо хвилюєшся за долю

І добро.

Вкорінились в твої гори

Ми й лани.

Стали матері опора

Всі сини.

Доньки сили запустили

У танок

І молитви переплели

У вінок.

Переможем, відвоюємо

Своє!

Волю ворог не задушить,

Не уб’є!

Ми розвіємо над полем

Сірий дим!

І оточим мирним колом

Рідний дім.

* * * * *

Олександра Данчук, студентка 2 курсу природничо-економічного факультету

Прочитай мені казку, матусю,

Де немає поняття війни,

Укриття де не треба шукати,

Де не гинуть міста у вогні…

 

Жити в нових реаліях вчуся,

Та болить, не приходять вже сни.

Так хотілося нам би не знати,

України ті рани страшні.

 

Нi Гостомеля й Бучі кривавих,

Й Марiуполя (наш ти герой!)

Ані ворога сліду від танків,

Анi зброї в руках юнаків…

 

Отаке ж сили здолати лукавих –

Не забули ж козацький дух той!

Ще зустрінемо мирні світанки,

Землі житимуть наші віки.

Обiймiмось міцніше, матусю,

Так нам біди не будуть страшні.

Душi тих нас будуть вберігати,

Хто невинно поліг у війні.