Чорнобильська катастрофа, яка розпочалася 26 квітня 1986 р. з аварії на 4 енергоблоці атомної електростанції, стала на своєму початковому етапі великим потрясінням для населення України, Європи та всієї Північної півкулі, а надалі – великою проблемою для нашої держави та світової спільноти в особі різноманітних державних і комерційних структур і міжнародних організацій. В українському суспільстві в післячорнобильські роки з’явилась така юридична категорія населення, як постраждалі. Вона охоплює значний прошарок суспільства і дає медикам значний експериментальний матеріал для роботи. Великі медичні проблеми, що їх спричинила Чорнобильська катастрофа, вимагають пошуку засобів профілактики, лікування та реабілітації не тільки постраждалих дітей, а й ліквідаторів, переселенців, представників різних фахових груп, усього населення в цілому.
Під час вторгнення росії на нашу землю Чорнобильська АЕС перебувала більше місяця в заручниках окупантів. І навіть у таких умовах українські фахівці змогли втримати контроль над ядерним об’єктом. Вони робили все можливе, щоб уникнути викиду радіоактивних речовин.
Перша в українській історіографії спроба оглянути значну кількість публікацій про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття з позицій історичної науки є книга Барановської Н. П. «Чорнобильська катастрофа в публікаціях» [2]. До огляду внесено публікації суспільно-політичного характеру, праці, що розкривають технологічні аспекти: проблеми атомної енергетики доаварійного періоду, аварію, її перебіг, причини та уроки. Окремі розділи присвячено екологічним і медичним наслідкам катастрофи. Книга присвячена для науковців, викладачів закладів вищої освіти та студентів, для широкої громадськості, якій небайдужа проблема Чорнобиля в історії України.
Заслуговує на увагу й книга Данила Кулиняка «Тягар Чорнобильського неба» [5]. На обкладинці цієї книги зображені народний цілитель, поет і характерник, який лікував жертв Чорнобильської катастрофи, Микола Артеменко (помер 3 травня 2008 року), берегиня Поліського краю, всесвітньо відома геніальна мисткиня Марія Примаченко, котра жила на самому порозі зони відчуження в селі Болотня (померла 18 серпня 1997 року), Володимир Жанковський, абориген з виселеного села Новий Мир (помер на початку двадцять першого століття).
Про трагічну долю молодої прип’ятчанки, яка відчайдушно бореться за життя свого єдиного сина, розповідає у своїй книзі Любов Сирота «Прип’ятський синдром» [6]. У книзі достовірно відтворено безліч яскравих, драматичних перипетій перших днів та перших років після Чорнобильської катастрофи.
На сторінках книги Лідії Віриної «Тієї вогняної ночі» [3] – історії воїнів, які не тільки долають голос самозбереження, а й справді жертвують у непередбачених умовах власним життям, проте роблять це свідомо, заради того, щоб жили інші.
Про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління можна прочитати у книзі Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього» [1]. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
У передчорнобильські роки творчість Івана Драча дедалі більше наповнюється ностальгійно-спогадальними настроями. Поема-мозаїка «Чорнобильська мадонна» [4] є як спокута й прозріння людей. «Материнська пісня з чоловічої душі» – образ мадонни, яка пожертвувала своїм сином задля порятунку людства, знаходить і таке переосмислення. Кінцева строфа фрагмента поеми:
За безладу безмір, за кар’єри і премії,
Немов на війні, знову вихід один:
За мудрість всесвітню дурних академій
Платим безсмертям – життям молодим…
Список літератури:
- Алексієвич С. Чорнобильська молитва:хроніка майбутнього : роман. Київ : КОМОРА, 2016. 288 с.
- Барановська Н. П. Чорнобильська катастрофа в публікаціях. Київ : Інститут історії України НАН України, 2004. 207 с.
- Вірина Л. А. Тієї вогняної ночі : Чорнобильська оповідь. Київ : Молодь, 1989. 192 с.
- Драч І. Ф. Лист до калини : поезії, поеми. Київ : Веселка, 1990. 286 с.
- Кулиняк Д. Тягар Чорнобильського неба. Київ : ТОВ ВПЦ «Літопис ХХ», 2011. 176 с.
- Сирота Л. Прип’ятський синдром : кіноповість. Київ : ВЦ»Просвіта», 2011. 200 с.
Валентина Чопик, бібліотекар читального залу №2, пресцентр