Сьогодні, коли минув уже третій місяць героїчного протистояння України у війні з росією, як ніколи раніше гостро, постає проблема психоемоційного стану особистості в умовах стресу. Ми поспілкувалися із психологами соціально-психологічної служби, які активно працюють зі студентами, викладачами вишу та всіма охочими від початку повномасштабної війни.

Про способи збереження психологічного здоров’я, специфіку емоційної реакції на стрес, психологічні прийоми у період криз та емоційні настрої серед українців нижче читайте в інтерв’ю із кандидатами психологічних наук, психологами соціально-психологічної служби К-ПНУ Оксаною Логвіною та Юлією Данчук.

Поділіться, як часто студенти та викладачі нашого університету звертаються по допомогу?

Від початку повномасштабної війни соціально-психологічна служба надає допомогу університетській спільноті та всім охочим. Перший місяць війни був найскладнішим періодом. Кількість звернень була максимально великою. Потім почався адаптаційний період, що дав можливість нашим студентам та викладачам, «відносно» стабілізувати свій стан, навчитись керувати панічними атаками, долати тривогу, здобути нові навички щодо контролю над власним життям та своїм емоційним станом.     

Соціально-психологічна служба університету активно та систематично розміщує на сайті університету матеріали кризової допомоги, самодопомоги під час воєнного стану. Зараз частота звернень залежить від військових подій, які висвітлюються в пресі (м. Буча, м. Маріуполь та ін.).  

Окрім учасників освітнього процесу, ви допомагаєте й місцевим жителям, переселенцям, військовим. Хто, на вашу думку, зараз найбільше потребує підтримки?

Так, окрім університетської спільноти, представники СПС є членами волонтерських груп психологічної підтримки, які створені разом з Кам’янець-Подільською міською радою щодо надання психологічної допомоги біженцям та внутрішньо переміщеним особам. Також були залученні до роботи Добровольчих формувань Камʼянець-Подільських територіальних громад.

В умовах військових дій наша психіка та тіло працює на максимальній потужності. Тому сьогодні психологічної підтримки потребують абсолютно  всі. Незалежно від віку, статті, професії, чи є ви активним учасником або свідком подій.

Що впливає на емоційну реакцію людини у стресових ситуаціях?

Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна – зростає ефективність діяльності, пасивна – ефективність діяльності різко зменшується. Під час стресу, у людини виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). В особистості активізуються захисні механізми, минулий досвід, здібності. Залежно від сприйняття людиною загрозливого чинника інтелектуальних можливостей його оцінки, формується мотивація на подолання труднощів.

У березні ви проводили онлайн-зустріч, під час якої всі охочі мали можливість отримати психологічну підтримку. Чи плануєте найближчим часом проведення схожих зустрічей?

Ми продовжуємо онлайн зустрічі, керуючись запитами. Наприклад, за зверненням декану факультету іноземної філології Алли Олександрівни Хоптяр 10 травня для викладачів та магістрантів факультету був проведений онлайн захід «Як впоратись із наслідками стресу під час військового стану».

Що найчастіше турбує людей, які звертаються до соціально-психологічної служби?

Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку. Притаманне відчуття знесилення, неспроможність виконувати звичайні функції, неуважність та погіршення концентрації, погіршення пам’яті, уповільнення процесів мислення, зменшення глибини та критичності мислення, зниження цікавості до роботи й навчання, підвищена дратівливість, нервозність, порушення сну, емоційна спустошеність. Втрата сенсу життя та віри.

Який етап емоційного стану сьогодні переважає серед українців?

Сьогодні вже розпочався четвертий місяць з початку широкомасштабної війни в Україні. Кожна людина проходить етапи власного емоційного стану індивідуально. Усього виокремлюють чотири фази війни:

– фаза героїзму (у цей час людям притаманна героїчна поведінка);

– фаза «Медового місяця» (ті, хто вижив, гуртуються та сподіваються на краще);

– фаза розчарування (коли надії швидкого відновлення все ще не реалізовані і невідомо, коли будуть здійснені);

– фаза відновлення і відбудови (ті, хто вижив, уже розуміють, що треба самим вирішувати проблеми, які перед ними постали).

Якщо індивідуальні кризи чи кризи в суспільстві будуть накладатися одна на одну, фази можуть подовжуватись і людей буде знову відкидати на попередні етапи. Тому потрібно вчитися помічати і розуміти, на якій фазі ви перебуваєте, щоб могти адаптуватися до постійного стресу війни та бути готовими до тих ситуацій, які неминуче виникають на відповідному етапі війни. Тоді ви зможете пройти всі фази значно швидше і спрямувати свій час та енергію для того, щоб побудувати якомога кращі стратегії й тактики як особистої, так і нашої спільної з вами перемоги.

Поділіться, будь ласка, порадами: як в умовах війни зберегти своє емоційне здоров’я та продовжувати ефективно займатися звичними справами – навчатися, працювати?

Стрес – це реакція на таку подію, коли відбувається щось, що тимчасово перевищує можливості адаптації організму. Це природна реакція організму на «неприродну» для цього організму подію. Ресурси – це все те, що людина використовує, щоб задовольнити вимоги середовища (психологічні і соціальні ресурси). Успішність подолання негативних життєвих подій безпосередньо залежить від різноманітності, характеру і міри використання наявних і доступних ресурсів.

Рекомендуємо модель «BASIC Ph» – багатовимірна модель подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності, розроблена професором Мулі Лаадом, директором Ізраїльського Центру попередження стресу. Вона демонструє різні стилі, шляхи того, як людина може впоратися із стресом і кризою.  Основи моделі BASIC-PH – «Міст над прірвою». У кризовій ситуації «Я» і «Світ» розриваються, їх потрібно з’єднати. Це можливо зробити через міст BASIC-PH. 

У кожної людини є своя «мова» (досвід) подолання кризи. У кожної людини є шість каналів подолання стресу, але тільки два з них є домінантними. 

У запропонованій моделі враховуються всі шість частин, з яких складається характерний для кожної людини стиль подолання:

1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.
2. Affect (афект): почуття, емоції.
3. Social (суспільство): суспільний чинник – функція, належність, родина, друзі.
4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.
5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки.
6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

Віра. Цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей, в чудо чи в самого себе. Система переконань, цінностей і смислів, надія, самооцінка, релігія, містицизм. Важлива будь-яка віра в щось.

Почуття. Серце – це скринька наших почуттів любові та ненависті, мужності та боягузливості, радості й печалі, ревнощів і симпатії. Цей спосіб подолання кризи вимагає від нас, перш за все, виявити різні почуття та назвати їх своїми власними іменами. Потім вже буде спроба висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними для кожної людини способами, такими як: словесно – усно в особистій розмові, чи письмово в розповіді чи в листі; без слів – у танці, малюнку, у музиці, у драмі.

Суспільство. Цьому способу подолання кризи притаманне прагнення до спілкування. Тобто важлива соціальна «включеність»: прагнення бути серед людей, почувати себе частиною системи, організації і т.д. Знайти в інших людях підтвердження, що ти живий, чимось корисний, на щось впливаєш. 

Гра уяви. Цей спосіб подолання кризи апелює до наших творчих здібностей. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, мінятися, шукати рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі змінене майбутнє та минуле. Сюди ж відносимо почуття гумору, імпровізацію, відволікання уваги, використання мистецтв і ремесел (рукоділля, гончарство тощо). 

Розум. Спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашого вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх. Сюди ж належить порядок переваг, пріоритети, альтернатива та розмова із самим собою. 

Діяльність. Спосіб подолання кризи через звернення до фізичної діяльності нашого тіла. Цей спосіб пов’язаний із такими здібностями нашого фізичного тіла, як: здатність себе відчувати завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттям тепла та холоду, болі та задоволення, орієнтації на місцевості, внутрішньої напруги чи розслаблення. Цей спосіб враховує фізичні заняття різного виду (спорт та релаксація): зарядку чи виконання фізкультурних комплексів, ходьбу, фізичні зусилля чи роботу, прогулянку на природі, походи в гори і т.д.

Яким чином в умовах стресу краще допомогти, підтримати людей, які поруч?

Три основних оперативних правила надання першої психологічної допомоги – дивитися, слухати і спрямовувати. Ці правила допомагають оцінити кризову ситуацію, забезпечити власну безпеку на місці події, знайти підхід до переміщеного населення, зрозуміти його потреби і спрямувати туди, де можна отримати практичну допомогу та інформацію.

Які, на вашу думку, навички, психологічні прийоми, під час війни необхідно опанувати українцям?

Уміння психологічно турбуватись про себе, надавати підтримку та допомогу іншим,  навчитись визначати коло власного впливу та коло, на яке ми вплинути не маємо змоги. Усвідомлення та прийняття реальності.  Уміння і навики  жити далі. І найголовніше – це віраву нашу перемогу!

Олена Валяровська, магістрантка 1 курсу науково-дослідного інституту української філології та журналістики