Брати Віталій і Дмитро Капранови  – відомі українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі. Днями вони  завітали до національного університету імені Івана Огієнка. І не з порожніми руками, а  із презентацією свого нового роману «Забудь-річка».

Ідею написання  роману брати-близнюки пояснили так: «Ми, як і всі, маємо  двох дідів, але існує одна особливість – один з них воював під час Другої світової війни у Червоній армії,  а другий – сидів у таборах після неї  8 років, бо вважався «ворогом» народу. Виходить, що у той час – один був «зразковий», а інший ворог.  Сьогодні ж ситуація протилежна. Сьогодні в   український родинах така історія  досить поширена –  діди, які воювали на різних фронтах, і це є великим інформаційним збуренням  – хто воював на «правильному» боці, а хто на «неправильному». І тому ми вирішили з цим питанням розібратися».

Другою причиною появи на світ цієї книжки є те, пояснили її автори,   що вони своєму  батькові розповіли справжню історію свого  діда з бабою, бо раніше  йому про це ніхто не казав. Чому? Якби у радянському союзі знали, що  хтось з близьких родичів був інтернований, або перебував на окупованій території,   перекрили б будь-які перспективи. Тому і нічого не розповідали, було лише одне пояснення: «пропав під час війни», без уточнення – хто на якому боці  воював. Таким чином, відбувалася «добровільна амнезія».

Назва роману, розповіли Капранови, походить під язичницького символу наших предків –Забудь-річки, яка розділяє світ живих і мертвих. І саме така річка протікає між поколіннями українських родин.

«Забудь-річка» –  історія про трьох молодих хлопців, що волею долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Один з них – комсомолець, воює у дивізії «Галичина», другий – син офіцера УНР – у Червоній армії,  третій – польський жовнір – в УПА.  Ця історія переплітається із сучасністю – їх двоє нащадків через багато років зустрічаються і закохуються один в одного, а згодом починають вести історичне розслідування трьох доль, що переплелися на війні.

Капранови, зокрема,  зазначили, що культура продукує державу, і що знання того, ким  був твій предок, дає тобі історію. І  якщо хоча б одна людина побудувала «місток» через Забудь-річку – поспілкувалася зі своїм дідусем, бабусею, дізналася повну їх життєву історію – вона свою місію у цьому світі  вважала виконаною.

Також під час  зустрічі,  кожен із присутніх, мав нагоду задати письменникам запитання, дізнатися, як у них відбувається  процес написання творів, що їх надихає на творчість, а відтак  придбати книгу з автографом авторів.

Діана Грушанська

Кіно нашого міста 

У проекті «Ввімкни світло» – нова історія. Історія, частину якої згодом ви побачите в кінотеатрах.  У Кам’янці-Подільському до завершення підійшли зйомки повнометражного фільму «Одного разу в місті на камені». Випусник нашого університету Карапет Баджаксузян грає одну з головних ролей. Про складнощі знімального процесу, жарти та небезпеку – розповідає далі.

Читати далі

Студенти факультету української філології  та журналістики мають чудову нагоду зустрічіатись із українським письменником, членом Національної спілки письменників України Василем Горбатюком. Він є частим гостем і справжнім другом нашого університету.  Ось і 26 листопада завітав до нас. Ця зустріч була по-справжньому унікальна –  юні письменники та письменниці мали змогу не тільки поділитися з усіма своєю творчістю, а й почути думки та поради гостя.

Справжня поезія там, де починається образність, –  розповідає Василь Горбатюк. – Дуже важливо знайти саме ті переживання, які розкривають душу людину і проникають у серце читача. Вірш має вистрілити, а не тягнути гуму. Знайти щось своє, обіграти це, передати через образ – ось головна мета поета. А ось проза має свої особливості. Це – деталі. В них основа творів.  Побачити деталь, зрозуміти, відчути – шлях до справжньої творчості.

Василь Горбатюк розповідав і про свій життєвий шлях. Оповів історію про своє оповідання, яке він переробляв протягом року 15 разів, аби дійсно передати всі переживання і емоції героїв.

На завершення зустрічі подарував усім присутнім поетичні збірки  та побажав творити.

Діана Грушанська

 Минуло вже три роки від дня початку Революцїї гідності. І саме цій події сьогодні присвячений захід, що проводиться студентською громадою в актовій залі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

«Людина починається з добра» – такими словами починається привітання ведучих гостей. Читати далі

Беззаперечна істина – без науки неможливий розвиток суспільства, як і те, що розріст кожної наукової галузі  в усі часи нерозривно пов’язаний з особистостями науковців.  Саме вони докладають чимало зусиль  для вирішення дослідних завдань, створення умов для підготовки фахівців, визначення нових орієнтирів міждисциплінарного синтезу, забезпечення відповідності якості освіти міжнародним стандартам.  І  з впевненістю можна стверджувати, що усі ці пріоритети притаманні талановитому науковцю, педагогу,  професорові Олександрові Завальнюку, який 28 листопада відзначає своє 65-річчя.

Читати далі

Сьогодні знання іноземних мов презентоване у суспільстві не як результат, а інструмент до розуміння інформації, що знаходиться навколо нас. Знання ж англійської мови вже не є просто обов’язковим для кар’єрного росту, а є правилом хорошого тону.

Проголошення 2016 рік Роком англійської мови в Україні винесло на порядок денний низку важливих всеукраїнських проектів, від реалізації яких залежить проєвропейський розвиток нашої держави. Читати далі

Студенство – це ціле явище. Потужне – здатне впливати на суспільні події, або й створювати їх.  Яскраве – воно генерує  ідеї та знаходить способи їх втілення.

Цілісне – студенти всього світу здатні порозумітись між собою. Їх об’єднує дещо більше, ніж  прагнення здобути освіту.

Читати далі