Категорія: #увімкни світло

“Увімкни світло”. Вікторія Дорога. #студенти

Університет Огієнка завжди пишається своїми активними та творчими студентами, які не зважаючи на обставини, впевнено крокують до своїх цілей, прагнуть здобувати вищу освіту, примножують свої здобутки і досягнення .

Вікторія Дорога – студентка 4 курсу навчально-наукового інституту української філології та журналістики спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література).

Читати далі

“Увімкни світло”. Марія Вуйчик. #студенти

Почніть робити те, що потрібно. Потім робіть те, що можливо.
І раптом ви з’ясуєте, що робите неможливе

У зв’язку з повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, багато здобувачів освіти, рятуючись від небезпеки, покинули власні домівки. Уже понад трьох місяців вони вимушено перебувають закордоном. Студенти К-ПНУ продовжують навчання навіть за сотні кілометрів від своєї альма-матер, наполегливо виконують завдання та вірять у перемогу України.

Однією з таких студенток є Марійка Вуйчик, здобувачка вищої освіти 3 курсу педагогічного факультету (спеціальність Початкова освіта).

Як та чому ви обрали саме таку спеціальність?

У мене є дві молодші сестрички. І як кожна старша сестра, я допомагала їм з домашнім завданням. Ще з самого дитинства мені дуже подобалося відчувати себе в ролі вчителя,  щось пояснювати. У моїй школі на День вчителя був звичай: старшокласники проводили уроки замість учителів. Тоді ж я твердо для себе зрозуміла, як-то кажуть, “це моє” і остаточно вирішила стати вчителем.

Читати далі

“Увімкни світло”. Оксана Почапська. #викладачі

«Потрібно робити свою справу, і нехай весь світ зачекає»

Оксана Почапська – доцент кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, член Національної спілки письменників України (2006 р.), член Національної спілки журналістів України (з 2011 р.), член Національної спілки краєзнавців України (з 2018 р.), медіатренер.

Оксано Іванівно, з огляду на Вашу біографію, можна зробити висновок, що Вам подобається навчатися чомусь новому: спершу була музична школа, потім – опанування кількох спеціальностей. Але чому вирішили обрати саме журналістику?

Мріяти потрібно обережно, бо мрії мають здатність здійснюватися. Чесно кажучи, у дитинстві я дуже хотіла бути журналістом, потім – журналістом-міжнародником. Вступала до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, але до державного місця мені не вистачило одного бала. Вступила до Кам’янець-Подільського тоді ще державного педагогічного університету. І, знаєте, жодного дня не пошкодувала. Мені дуже пощастило з викладачами: обидва факультети – української філології та іноземної філології – дали мені головне, що може дати університет взагалі, – потребу постійно навчатися. І вже коли я працювала на посаді старшого диспетчера факультету української філології та журналістики, тодішній завідувач кафедри журналістики та історії української літератури запропонував мені вступити до аспірантури зі спеціальності Журналістика до Львівського національного університету імені Івана Франка. От так і виходить, що дитячі мрії реалізовуються, але трошки пізніше, і в такий спосіб, який може бути вельми несподіваним.

Читати далі

“Увімкни світло”. Максим Сльозкін. #магістранти

“Будь-яке досягнення в науковому житті – це шлях «step by step»,

подекуди можлива рутина, котру потрібно робити щодня”

Максим Сльозкін – магістрант історичного факультету, стипендіат стипендіальної програми Фонду Віктора Пінчука «Завтра.ЮА», член НСЖУ

Максиме, цього року Ви стали стипендіатом програми Фонду Віктора Пінчука «Завтра.ЮА» Розкажіть детальніше про програму.

Завтра.ЮА – це не просто найбільша приватна Стипендіальна програма в Україні. Насамперед це величезна спільнота неймовірних людей, велика родина Стипендіатів. Мета програми полягає в тому, щоб серед найталановитішої студентської молоді України сьогодні знайти тих, хто буде розбудовувати Україну вже завтра. Фонд Віктора Пінчука в межах програми «Завтра.ЮА» сприяє формуванню та зміцненню нового покоління інтелектуальної та ділової еліти країни, надає їм фінансову підтримку для продовження освіти та реалізації власних проєктів. Але насправді, ця програма дає неймовірні можливості індивідуального розвитку, нові зв’язки, спілкування, обмін досвідом, спільні проєкти стипендіатів тощо. Якщо говорити в контексті цьогорічного конкурсу, то переможці є представниками 18 міст. Вони навчаються в 40 закладах вищої освіти України.

Читати далі

“Увімкни світло”. Олександра Данчук. #студенти

Олександра Данчук – студентка 2 курсу природничо-економічного факультету зі спеціальності 014.05 Біологія та здоров’я людини

Ви склали ЗНО на досить високі бали, мали можливість вступити до будь-якого закладу вищої освіти країни. Чому обрали саме наш університет? Які у вас враження від першого року навчання в К-ПНУ?

Справа в тому, що про К-ПНУ, а саме про природничо-економічний факультет, я знаю ще з 9 класу. Саме в стінах цього вишу я вперше у 2018 році готувалася до практичного туру обласної олімпіади з біології і, відповідно, мені сподобалась тут як атмосфера, так і деякі викладачі, які тоді готували абітурієнтів до ЗНО на підготовчих курсах. Після цього я мала змогу готуватися до олімпіади ще й в 11 класі, але на той час уже була впевнена, що після завершення навчання у школі вступатиму саме до К-ПНУ. Крім того, зацікавлення природничо-економічним факультетом підсилило навчання на підготовчих курсах та участь в університетській олімпіаді з біології. Щодо першого року навчання? Приємно вражена, що мої сподівання справдилися. Щоправда, шкода, що були періоди дистанційного навчання, але, незважаючи на це, я встигла насолодитися навчально-польовою практикою, знайти нових друзів, можливо, проявити себе в нових ролях, дізнатися багато чого нового на пізнавальних лекційних і лабораторних заняттях.

Читати далі

“Увімкни світло”. Яна Козярська. #студенти

Соціальна робота – це допомога людям, це робота, у яку потрібно вкладати

кожну частинку своєї душі і водночас не переймати на себе проблеми та біль інших.

Яна Козярська – студентка 4 курсу факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології, волонтер громадської організації “Душа бродяги”

Яно, чому Ви обрали спеціальність «Соціальне забезпечення»?

Коли я подавала документи для вступу до вишів, більшість моїх заяв були зі спеціальностей «Журналістика» та «Юриспруденція». Ще зі школи вважала, що моя майбутня професія має бути пов’язана з людьми. В останній момент я натрапила на факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології К-ПНУ, де дізналася про спеціальність «Соціальне забезпечення» та можливості , які вона дає. Я подала лише одну заяву з цьому напряму та пройшла конкурсний відбір на державну форму навчання.

Читати далі

“Увімкни світло”. Оксана Тютюнник. #викладачі

«Екологом потрібно бути кожного дня, і необов’язково працювати на заводі, щоб захищати навколишнє середовище»

Оксана Тютюнник – кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри екології природничо-економічного факультету, заступник декана з міжнародних зв’язків

Оксана, Ви нещодавно працюєте в К-ПНУ, розкажіть, де навчалися і яка сфера ваших наукових інтересів?

Так, науково-педагогічний стаж розпочала відносно недавно, лише три роки тому. Але це була моя ціль. Навчаючись на другому курсі університету, зрозуміла, що хочу викладати. За базовою освітою я еколог. Продовжила навчання в аспірантурі вже у Львові, дещо змінивши спеціалізацію – сільськогосподарські науки, біохімія. Коли була студенткою, часто чула один жарт від викладачів, коли запитує один викладач іншого: «Як справи?», – «Все добре, ще б студенти не заважали…». То в аспірантурі я зрозуміла суть цього жарту, адже навчалася в науково-дослідному інституті, де є лише наукові співробітники, які працюють в дослідних лабораторіях. Зараз точно можу сказати, що мені студенти не заважають. 

Читати далі

“Увімкни світло”. Тетяна Бобрик. #випускники

Тетяна Бобрик – випускниця факультету української філології та журналістики 2020 року, журналістка, сценаристка, редакторка, авторка й розробниця телепрограми «БобрикТУТ!» на «Першому Подільському».

 Студентські роки незабутні. Чи не так? Чим вони найбільше запам’яталися вам?

Так, студентські роки – один із найкращих періодів у житті кожної людини. Шкода, що на безтурботність того часу ми звертаємо увагу лише потім, коли з’являється багато невирішених справ та коли за їх виконання треба нести особливу відповідальність.

Насамперед вони запам’яталися безліччю нових і цікавих знайомств. Звісно ж, гуртожитськими буднями. А ще, окрім цього, навчанням та активним життям у стінах університету і за його межами. Саме тут я почала грати в КВК у команді «Фокс-ПП» ,  згодом – брати участь у «Лізі сміху».

Читати далі