Позначка: археологія

На археологічній ниві

Надзвичайно складне становище, що склалося у галузі охорони пам’яток археології за часів незалежності, ставить перед вітчизняними науковцями першочергове завдання – створення загальнонаціональної археологічної карти, оновленого електронного реєстру всіх відомих пам’яток тощо. Такі дії дадуть змогу хоча б де-юре забезпечити охоронний статус пам’яткам археології, більшість з яких наразі перебувають поза захистом держави.

Читати далі

Археологічні дослідження у Кам’янці-Подільському. Як це було

Місто Кам’янець-Подільський – одне з найдавніших міст України. Про це свідчать результати археологічних досліджень, які проводилися на території Старого міста Кам’янець-Подільською архітектурно-археологічною експедицією ДП НДЦ “ОАСУ” ІА НАНУ.

Дослідження на площі Польський ринок збагатили історію Кам’янця-Подільського.

Читати далі

Відкриття археологів

Археологічного сезону 2016 року експедицією Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка під керівництвом доцента В.І.Якубовського  проводились дослідження на давньоруському городищі Губин XII-XIII ст. У ході робіт було виявлено кам’яного гранітного ідола, який було вивезено  на територію садиби в с.Самчики.  4 липня 2016 року виявлений об’єкт було оглянуто групою науковців у складі: к.і.н. Задорожнюк А.Б., к.і.н. Баженов О.Л. (К-ПНУ ім. Огієнка), к.і.н. Нечитайло П.О., старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзи Черновол Д.К. ( ІА НАНУ). Ідол лежить на дерев’яному настилі у парку садиби села Самчики. Його висота 154 см. Основа у формі неправильного чотирикутника з нерівними сторонами (44, 40, 54 см). Сторони чотирикутника нерівні, мають заокруглену форму, внаслідок зняття об’єму породи. Низ має форму  рівної платформи, підтесаної для вертикального встановлення ідола. На лицьовій частині  ідола вирубано  заглиблений хрест з розширеннями на кінцях. Ширина рамен хреста 6 см, висота хреста 10 см. Поверхня ідола нерівна, горбиста.

        Знахідки гранітних ідолів відомі у Пскові, Новгороді, Себежі (РФ), Долгінові, Бутьках, Жабинках (Білорусія). Датування подібних пам’яток доволі умовне в межах V-XIV ст., залежно від контексту знахідки. У Росії та Білорусії їх етнічну приналежність визначають як балтську або слов’янську. Повної аналогії Губинському ідолу на даний момент відшукати не вдалось. Цікавим є хрест нанесений на лицьовій частині ідола. Хрести на антропоморфних ідолах та менгірах є доволі частою знахідкою, на території Європи. Це явище пояснюють повторною ритуалізацією  язичницьких пам’яток. Використання християнами язичницьких пам’яток та їх ритуальна трансформація супроводжувалась нанесенням на них хрестів. Серед подібних випадків можна згадати: хрести на кавказьких «вішапах» ; хрести на менгірах Західної Європи ; хрести на антропоморфних (ймовірно, язичницьких) статуях з-під Пскову та з сс. Бутьки та Гробівці (Білорусь) . На думку київських дослідників  Н.В. Хамайко та  О.В. Комара: «Подобная процедура изгоняла из камня «беса» и позволяла
христианам не обращать больше внимания на древние истуканы, как видим, благополучно пережившие принятие христианства».

        Знахідка Губинського ідола археологічною експедицією КПНУ ім. Івана Огієнка є надзвичайно важливою для розуміння релігійних уявлень давнього населення на території України, еволюції кам’яної дохристиянської  скульптури.  Ознаки повторної ритуалізації у вигляді  хреста на лицьовій частині, ймовірно, ілюструють процес зміни вірувань, або населення на Губинському городищі. Найближчою аналогією повторно ритуалізованого ідола  є менгір з с.Сурженці (Кам’янець-Подільський район), на якому зображено 7 хрестів.

              Втім, останнє слово, висновки та інтерпретації за дослідниками.

Павло Нечитайло

 

Відкривачі скарбів з історичного факультету

Кожний із дитинства пригадує ті незгладимі враження, які отримав від прочитаних книжок, побачених кінофільмів та телевізійних розповідей. Але захопливі подорожі із героями Жюля Верна, віднайдений Артуром Конан Дойлом «Загублений світ» та пригоди Іхтіандра у глибинах Світового океану й інші залишали сумний присмак відчуття того, що це вигаданий світ, який існував лише в уяві письменників. Тому все більше до вподоби ставали цікаві розповіді про минулі цивілізації та їхніх відкривачів. Часто в твоїй уяві виникали дивні поєднання макрокосму літературних героїв Фенімора Купера – мудрих і відважних індіанських вождів – із науково-популярними розповідями Милослава Стінгла про дивовижну історію та культуру народів Латинської Америки. Читати далі

Розкопки Більського городища: для поціновувачів прадавньої історії

Для майбутнього архелога завжди замало теорії, щоб пізнати усі тонкощі свого обраного покликання. Чудовою нагодою практичного опанування архелогічної науки скористалися студенти історичного факультету нашого університету, долучившись до повномасштабних наукових досліджень пам’яток скіфської доби на території Більського городища. Читати далі

«Спільний кордон – спільна спадщина» тепер у онлайн-доступі

spilnyj-kordon

У червні цього року група працівників, стипендіатів і студентів Варшавського університету під керівництвом доктора Радослава Карасєвіча-Щипьорскего презентувала міжнародний дослідницький проект під назвою «Спільний кордон – спільна спадщина. Новий погляд на Польські і Турецькі фортеці на Дністрі». Польські дослідники завітали і до нашого міста над Смотричем. К-ПНУ імені Івана Огієнка став партнерським вищим навчальним закладом для проведення спільних досліджень та фотографічної фіксації з повітря замків і фортець над Дністром (Кам’янець-Подільський, Хотин, Окопи та інші об’єкти історичної спадщини, які знаходяться поблизу). Читати далі

Літо справжніх істориків

Студенти історичного факультету проводять літо по-особливому: пошук археологічних скарбів, відвідування кращих музеїв області, секретних архівів, життя у вирі забутих і водночас віднайдених традицій. Читати далі

Україна – Польща: спільний кордон – спільна спадщина

З 11 до 17 червня 2014 року група працівників, стипендіатів і студентів Варшавського університету (Республіка Польща) під керівництвом доктора Радослава Карасєвіча-Щипьорскего виконала міжнародний дослідницький проект «Спільний кордон – спільна спадщина. Новий погляд на Польські і Турецькі фортеці на Дністрі» (http://borderoftheculturas.wordpress.com).

Читати далі

50-річчя Подільської археологічної експедиції

1963 рік став знаменним для всіх, хто був не байдужий до давньої історії краю, а особливо це стосувалося студентів Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. В тому році на запрошення ректора І.С. Зеленюка та завідувача кафедри історії Л.А. Коваленка на посаду асистента прибув молодий археолог І.С. Винокур, який нещодавно захистив у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР кандидатську дисертацію. Читати далі

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців», або Археологія по-українськи

arheologiya
8 жовтня в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї- заповіднику відбулася третя Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я». Було заслухано 49 доповідей, які стосувалися різних питань археології та фортифікації. Читати далі