Перше питання стосувалося загальних відчуттів щодо зміни звичних умов життя. Спектр відповідей виявився дуже широким: від задоволення й пошуку можливостей, до тотального несприйняття нової реальності. Аналіз результатів опитування дає підстави зробити висновок, що значній частині студентів подобається перебувати вдома, проводити більше часу зі своїми рідними. Деякі з них наголошують, що домашня атмосфера підвищує працездатність. Натомість низка студентів зазначає, що жити під час карантину нудно та важко морально, їм складно зосередитися на навчанні, правильно організувати свій день, навчитися з користю використовувати вільний час.
Головні скарги стосувалися, власне, стану ізоляції, в якому опинилися усі, значного збільшення кількості домашніх завдань.
Більшість наших студентів із сільської місцевості, тому цілком зрозумілою є додаткова завантаженість сільськогосподарськими роботами. Втім деякі визнають, що потроху адаптуються у нових умовах. Якщо одні студенти задоволені тим, що у них з’явилося більше часу для читання книг та підготовки до семестрових або ж кваліфікаційних іспитів, інші зізнаються, що проводять забагато часу в Мережі за переглядом фільмів, їм бракує самодисципліни та самоорганізованості. Однак більшість опитаних усвідомлює, що карантин – це вимушений захід, і необхідно дотримуватись правил, з іншого боку, це може бути чудовою нагодою почати вдосконалювати себе, зайнятись саморозвитком та самовдосконаленням, проявити відповідальність.
Незважаючи на різну оцінку ситуації, що склалася, більшість опитаних зазначає, що скучили за живим спілкуванням, їм бракує прогулянок на свіжому повітрі, звичного ритму життя. Багато хто висловлює сподівання, що все це скоро скінчиться.
Відповідаючи на питання «Чи задовольняє Вас дистанційне навчання?», студенти, переважно, відповідають позитивно. Деяким студентам навчання онлайн здається легшим, ніж у звичайному режимі, інші не відчувають великої різниці, а решті – навчатися дистанційно важче. Загалом, студенти скаржаться на велику кількість завдань з усіх навчальних дисциплін, роблять висновок, що система освіти виявилась не готовою до сучасних викликів. Наголошують, що збільшення часу, проведеного за комп’ютером, негативно впливає на зір.
Що стосується організації дистанційного навчання з німецької мови, студенти зазначають, що саме ця навчальна дисципліна першою почала викладатись онлайн в Skype та ZOOM. Вони виокремлюють проведення занять з німецької мови як найбільш продуктивне. Незважаючи на те, що окремі студенти наразі працюють без підручників (залишили їх у гуртожитку), навчання триває: використовуються фото, скан-копії, додаткові матеріали. Окрім того, студенти виконують завдання в системі MOODLE.
Думки щодо формату проведення навчальних занятьрозділилися. Якщо одні студенти задоволені, що вони проводяться онлайн, оскільки присутній діалог з викладачем та одногрупниками («Німецька у дистанційному викладанні не менш потужна, ніж у звичайному форматі, розробляються всі види (аудіо, читання, письмо, усне мовлення), … був охоплений значний обсяг інформації і щодо лексики, і щодо граматики»), то дехто пропонує використовувати виключно систему MOODLE. Варто зазначити, що такий підхід не дозволить розвивати усне мовлення, що є найважливішою формою існування мови як засобу комунікації, а мовленнєва компетентність є, безперечно, найбільш очікуваним результатом вивчення іноземної мови.
Студенти зазначають, що іноді якість Інтернет-зв’язку робить спілкування онлайн проблематичним (виникають проблеми із зображенням чи звуком), деколи пропадає світло і, як наслідок, Інтернет-з’вязок. Наразі є частина студентів, в яких зовсім немає доступу до Інтернету.
Низка студентів висловлює подяку за організацію навчання. Деякі зазначають, що дистанційне вивчення іноземної мови цілком можливе, головне – мати бажання та докладати зусиль до цього. Вони розглядають онлайн навчання, як ще один цікавий досвід. Більшості студентів подобається гнучкий графік, можливість виконувати завдання у зручний час, але декому бракує чіткої організації та сталого розпорядку дня.
У своїх відгуках студенти зазначають, що сумують за «звичайними парами», за викладачами та одногрупниками.
Щодо порад своїм одногрупникам, студенти пропонують, з одного боку, правильно планувати день, виховувати в собі більше самодисципліни, не втрачати мотивації, продовжувати саморозвиватися, провести цей час з користю для себе, не лінуватися та не забувати про вивчення іноземних мов, систематично «відвідувати» пари та виконувати усі завдання, не сподіватися закрити усі прогалини згодом; з іншого боку – не втрачати ентузіазму та набиратися сил, більше концентруватись на приємному та дещо відпочити. З практичних порад: «Якщо зникає мережа, то шукайте місце, де найкраще ловить Wi-Fi:)».
Серед загальних порад найпопулярнішими були: чітко дотримуватись карантину, зберігати спокій та не панікувати, піклуватись про своє здоров’я, допомагати рідним, дотримуватись особистої гігієни, частіше посміхатись, обов’язково вірити в добро й любов, а також запастись терпінням і знайти у собі сили все це витримати. Часто закликали всіх трохи розслабитися й привести своє життя до нормального ритму, а не зациклюватись лише на парах, а викладачів – краще розуміти студентів і зменшити навантаження та удосконалювати свої уміння використовувати сучасну техніку.
Звучали подяки викладачам за те, що віддаються на повну і, незважаючи на ситуацію, контролюють та мотивують; бажали сили, наснаги та терпіння:
«Набиратися терпіння і бути flexible, щоб зустріти нові виклики та зміни без найменшої для нас шкоди».
«Карантин – це свого роду випробування для нас, після якого ми ще більше будемо цінувати один одного, живе спілкування та наше здоров’я».
Варто «…вірити, що з часом ми знову зустрінемося в стінах рідного університету. Всім 36,6))».
P.S. Усім студентам та викладачам щиро вдячні за висловленні міркування та конструктивні поради. Окремі оригінальні відгуки студентів розмістимо згодом. Очікуйте наших повідомлень.
Кафедра німецької мови