Ігор Пшембаєв – випускник фізико-математичного факультету 2018. (Спеціальність 014 Середня освіта (Фізика)). 

Що спонукало Вас стати студентом фізико-математичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка?

Можна сказати, що професію я обрав завдяки своєму шкільному вчителеві фізики – Гоцуляк Любі Василівні. Ще будучи школярем (8 клас), я поїхав на районну олімпіаду з фізики. Тоді я ще не зовсім добре уявляв усі обсяги цієї науки, але, по-перше, на той момент вона мене дуже цікавила, а по-друге, Люба Василівна розповідала про свої студентські роки, як класно було навчатися тоді в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті, що її однокурсник – Щирба Віктор Самуїлович – став деканом факультету й запрошував вступати усіх учнів, котрих цікавлять фізико-математичні науки, на цей факультет. Тоді я й вирішив, що буду навчатися в Кам’янець-Подільському на фізика.

Розкажіть, будь ласка, про свої студентські роки. Чим запам’яталися роки навчання на факультеті та в університеті загалом? Кого з викладачів згадуєте?

Коли мені всі говорили, що студентські роки будуть найкращими, я не вірив у це, адже для мене “вступ у доросле життя” був досить таки серйозним кроком. Спогадів у мене дуже багато: від першого дня, коли мене обрали старостою групи, аж до випуску після закінчення магістратури. Окрім навчання, мене завжди цікавило й студентське дозвілля. Ще з першого курсу я увійшов до ради студентського самоврядування факультету, потім декілька років я був заступником голови ради студентського самоврядування і на першому курсі магістратури виконував обов’язки голови ради студентського самоврядування фізико-математичного факультету. Я пам’ятаю кожний концерт, кожний захід,  у якому брав участь. Це найяскравіші події мого студентського життя.

Пам’ятаю свою першу й останню двійку. Це був дуже великий стрес для мене. Також, окрім навчання за основною спеціальністю, я паралельно навчався в Лінгвістичному центрі К-ПНУ імені Івана Огієнка, де пройшов курс навчання від початкових рівнів (A2) до здобуття просунутого рівня англійської (В2).

Усі викладачі різні, і кожного з них можна згадати по-своєму. Я дуже вдячний їм, можливо, не стільки за знання, як за школу життя. Але серед усіх моїх викладачів, у мене є такі, які залишаться в моєму серці назавжди, а саме: Криськов Цезарій Андрійович (найрозумніша людина, яку я коли-небудь знав, для мене було честю називати себе його студентом), Рачковський Олег Михайлович та Розумовська Оксана Борисівна (люди, котрі завжди підтримували мене), Мястковська Марина Олександрівна (завдяки Марині Олександрівні розпочалася моя наукова діяльність в університеті), Трофименко Анастасія Олександрівна (людина, яка відкрила мені світ англійської мови по-новому), Савицька Ольга Вікторівна (до сьогодні пам’ятаю кожне слово з її лекцій), Горчак Людмила Василівна (Людмила Василівна хоч і не була моїм викладачем, проте допомогла мені самореалізуватися й самовизначитися як особистість). Також не можу не згадати свого наукового керівника Атаманчука Петра Сергійовича. Саме з ним я здобував перемоги в наукових конкурсах, саме він побачив у мені той науковий потенціал, який я успішно зреалізував під час навчання в К-ПНУ.

Згадуючи студентські роки, за чим жалкуєте? Чи спілкуєтеся зі своїми одногрупниками? Вони працюють за фахом?

Жалкувати немає за чим, усе в житті складається саме так, як має бути. Можливо, треба трохи простіше ставитися до всього, адже моє хвилювання іноді заважало. Після випуску ми почали спілкуватися менше, а з деякими одногрупниками зовсім перервався контакт, я навіть не знаю, хто з них де і чим займається. З одногрупників у мене лише декілька друзів, про яких маю хоч якусь інформацію: хтось працює у сфері продажу, хтось став полісменом, але є й такі, котрі працюють у школі.

Яких навичок Ви набули під час навчання в університеті? На які предмети, на Вашу думку, варто звернути більшу увагу?

Зважаючи на те, що основне наше призначення після закінчення вишу – це бути вчителем, думаю, що потрібно в університеті більше уваги звертати саме на формування практичних умінь і навичок, які допомагатимуть учителям вирішувати навчально-методичні проблеми. Наприклад, у школі я зіткнувся з труднощами, пов’язаними з проведенням олімпіад, оскільки в університеті спеціального курсу з методики їх проведення не було. Тому хотілося б, щоб навчання в К-ПНУ тісніше «перепліталося» з майбутньою професією та спеціальністю.

Розкажіть про свою роботу. Знання, здобуті під час навчання, Вам знадобилися?

Після навчання мені пропонували роботу в університеті (посада асистента), але я не погодився, тому що мати 0,25 ставки за основним місцем роботи – це дуже складно в матеріальному плані, тому я пропрацював 1 семестр лаборантом на кафедрі інформатики, після чого «випробував свої сили» за кордоном, а зараз працюю вчителем фізики та англійської мови у Наркевицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Мені дуже подобається англійська мова, тому я вступив до ХНУ (спеціальність Філологія (англійська мова)). Звичайно, отримані в К-ПНУ знання дуже мені допомогли в професійній діяльності і я із задоволенням ділюся ними з учнями.

Що Вам допомагає в роботі? Звідки черпаєте сили, натхнення?

У роботі мені допомагає підтримка людей, котрі декілька років тому були моїми вчителями, а зараз стали колегами, підтримка рідних та друзів, адже без цього ніяк. Сили та натхнення черпаю з результатів своєї роботи, коли бачу зацікавлення в очах учнів, у їхніх словах.

Маєте час на відпочинок? Якому відпочинку віддаєте перевагу?

Так як це мій перший рік роботи, часу на відпочинок у мене не дуже багато, адже після уроків я завжди приходжу додому і починаю готуватися до наступного робочого дня. Найчастіше відпочиваю під час прогулянок із друзями, племінником, часто спілкуюся з університетськими друзями, вивчаю роботу в графічних редакторах.

Вважаєте себе успішною людиною? Які плани на майбутнє?

Для того, щоб я зміг назвати себе успішною людиною, мені потрібно ще дуже багато часу, щоб реалізувати свої плани. А їх чимало, але краще про це не розповідати нікому, адже ніхто не знає, що станеться невдовзі і як складеться твоє життя.

Дайте поради студентам університету та абітурієнтам: як правильно планувати свій час, ставити мету, визначати пріоритети?

Потрібно одразу зрозуміти, чому ви стали студентом: заради знань, досвіду та цікавого студентського життя чи тому що батьки сказали отримати вищу освіту. Головне – ставити перед собою мету і впевнено йти до неї, тому що час завжди можна знайти. Коли я був студентом, то встигав навчатися в університеті, брати участь в олімпіадах, наукових конкурсах, різних культурно-розважальних дійствах, навчатися в лінгвістичному центрі, в автошколі, зустрічатися з друзями і мати цікаве життя поза університетом.

Які Ваші побажання alma–mater?

Я бажаю кожного року розумних абітурієнтів, вмотивованих студентів та успішних випускників, котрі могли б пишатися тим, що вони навчалися у славному виші – Кам’янець-Подільському національному університеті Івана Огієнка.