Із 11 до 22 лютого 2021 р. відповідно до Плану заходів з оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої на ІІ семестр 2020-2021 н. р. навчально-методичний центр забезпечення якості освіти за сприяння заступників деканів факультетів з навчальної роботи та забезпечення якості вищої освіти провів опитування шляхом заповнення анкети «Якість організації освітнього процесу в К-ПНУ за допомогою технологій дистанційного навчання», у якому взяв участь 1341 здобувач вищої освіти освітніх ступенів «бакалавр», «магістр» та «доктор філософії» денної форми здобуття вищої освіти.

Найбільше відповідей надійшло від здобувачів вищої освіти природничо-економічного факультету – 228 респондентів (21,5%), факультету фізичної культури – 241 респондент (18%) і педагогічного факультету – 200 респондентів (14,9%).

За результатами опитування найбільша кількість здобувачів вищої освіти, які навчаються в університеті, проживають у Хмельницькій області (62,3%), також є значна кількість студентів із Тернопільської (7,9%) та Чернівецької (7,8%) областей.

В анкетуванні взяли участь 1150 бакалаврів (85,8%), 180 магістрів (13,8%) та 6 докторі філософії (0,4%).

52,6% здобувачів вищої освіти знаходилися в містах під час запровадження в університеті обмежувальних протиепідеміологічних заходів із метою запобігання поширенню COVID-19, 38,9% – у селах та 8,6% – у селищах міського типу.

Майже половина опитаних респондентів (799) вказали на те, що впродовж двох-трьох місяців у І семестрі вони навчалися лише вдома за допомогою технологій дистанційного навчання, 392 респонденти навчалися постійно вдома, а 349 – в аудиторіях університету (крім, періоду локдауну).

У 68,5% відповідей здобувачі вищої освіти вказали, що більше 3-х годин на день (у період карантину) у них займає навчання за допомогою дистанційних технологій, 29,1% витрачають 1-2 години на день та 2,4% – до 30 хвилин.

Важливим у відповідях здобувачів вищої освіти є те, що під час навчання з використанням дистанційних технологій науково-педагогічні працівники постійно розміщували навчальні матеріали на платформі MOODLE (1012 відповідей), часто спілкувалися зі здобувачами вищої освіти телефоном та проводили онлайн-консультації, надсилали завдання електронною поштою, постійно спілкувалися за допомогою технологій дистанційного навчання (Zoom, Skype) чи подібних засобів відеоконференцій, часто комунікували через месенджери (Whatsapp, Telegram, Messenger та ін.), постійно використовували безкоштовні вебсервіси та вебплатформи (LearningApps, Microsoft Teams, Google Classroom, MOODLE та ін.)

На запитання «Чи покращилася якість освітнього процесу в Університеті через використання у ньому технологій дистанційного навчання?» 828 респондентів (61,7%) дали схвальну відповідь, а 38,3% мають протилежну думку.

Під час навчання в університеті з використанням технологій дистанційного навчання здобувачі вищої освіти (467 відповідей) зазначили, що постійно займалися самостійно, а викладачі перевіряли, наскільки добре вони зрозуміли навчальний матеріал; 567 респондентів постійно переглядали презентаційні матеріали, підготовлені викладачем для кожного навчального заняття, та постійно (971 відповідь) навчалися за допомогою платформи MOODLE.

Необхідно звернути увагу й на те, як викладачі здійснювали оцінювання результатів навчальної роботи здобувачів вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, адже 440 осіб (32,8%) вказали на те, що вони надсилали викладачам виконані завдання у формі сканкопій, фото, відео, 435 осіб (32,4%) – за допомогою тестування на онлайн-платформах, 334 особи (24,9%) – через виконання завдань у режимі онлайн.

 

З-поміж труднощів, що виникали під час навчання в університеті з використанням технологій дистанційного навчання, лише 594 респонденти вказали на те, що в них вистачало знань, умінь і навичок у користуванні навчальними програмами та електронними платформами; лише у 81 респондента не виникало тимчасових технічних труднощів (не працювала програма та зникав звук), 449 осіб могли завантажити навчальні матеріали. Також 688 респондентів вказали на те, що викладачу вистачало часу для пояснення навчального матеріалу та 648 респондентів зауважили, що науково-педагогічному працівникові вистачало часу на опитування всіх студентів. Отже, існують певні проблеми в організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання в роботі викладачів.

Здобувачі вищої освіти у 95,7% своїх відповідей зазначили, що вдома під час навчання з використанням дистанційних технологій застосовували комп’ютер/телефон/планшет, а 3,8% респондентів вказали, що не мають вдома доступу до мережі «Інтернет» або низька якість його сигналу.

191 респондент вказав на те, що технології дистанційного навчання негативно впливають на їх рівень знань, умінь і навичок на противагу 368 респондентам, які навпаки – погодилися, що таких формат навчання має позитивний результат.

Серед основних пропозицій щодо покращення освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання:

• продовжувати термін складання завдань, частіше робити перерви задля здоров’я очей;
• конкретизувати завдання самостійної роботи, чітко визначати вимоги;
• удосконалювати розклад навчальних занять з огляду на почерговість занять в режимах онлайн або офлайн;
• зменшити кількість завдань на платформі MOODLE тощо.

Продовжуємо працювати над удосконаленням електронного освітнього середовища, що підвищить якість освітнього процесу та якість вищої освіти в університеті.

Навчально-методичний центр забезпечення якості освіти