Заспокоїтись – одне із найважливіших, але й найважчих завдань для кожного з нас сьогодні.

 Не відстежуйте новини щохвилини.

Оберіть 1-2 джерела новин із достовірною інформацією. Не читайте канали, що працюють «на емоціях» і публікують новини щохвилини із загрозливими заголовками. Особливо якщо ви занадто тривожні, новини лише провокуватимуть переживання.

Не ізолюйтеся.

Треба проговорювати, що ми насправді відчуваємо, якщо нам страшно – це нормально.

Потрібно багато розмовляти, ділитися своїми емоціями, своїми думками, це розвіює те, що в нас накопилося.

Поруч мають бути ті, хто «заземлятиме в реальність», бо надмірна тривога її змінює, нам видається все страшнішим, ніж є насправді. Проте якщо ви навпаки відчуваєте тільки стрес після переписки чи після дзвінка – мінімізуйте таке спілкування. Спілкуйтесь на нейтральні теми.

Якщо залишилися наодинці.

Якщо ж поруч нікого немає, треба створити відчуття безпеки.

Загорнутися в теплу ковдру, зробити так, щоб ноги відчували підлогу, спертися спиною на стіну. Також ефективними можуть бути обійми – наприклад, обіймаємо самого себе (одну руку кладемо на груди, другу – на живіт).

Підтримуйте інших людей, кому важко, якщо ви маєте ресурс.

Це допомагає не концентруватися на своєму страху та допомагає сублімувати енергію тривожності і спрямовувати її в русло дій.

У разі сильної тривоги треба відволікатися – виконати будь-які домашні справи, будь-які фізичні вправи.

Крім того, треба нормалізувати дихання: носом вдих, ротом видих. Виконувати до десяти разів.

Ще можна порахувати предмети одного кольору, попити води, походити – змінити обстановку.

 Займайтеся звичними справами.

Це одна з найголовніших порад. Ми корисні там, де ми є, роблячи те, що ми робимо.

 Не переставайте жити, як раніше.

Нехай звичні події з життя стануть певною опорою.

Не варто недооцінювати людські стосунки та людей, які можуть вас підтримати. Нам куди простіше долати життєві негаразди, коли ми разом.

Тримаймося разом!

Соціально-психологічна служба К-ПНУ