Місяць: Липень 2019

Зразкове служіння українській освіті й науці

до 60-річчя від дня народження
Олександра Володимировича Кеби – доктора філологічних наук, професора, академіка Академії вищої освіти України, проректора з наукової роботи (2006–2013 рр.), завідувача кафедри германських мов і зарубіжної літератури, керівника наукової школи, відмінника освіти України

Сторінки біографії

Олександр Володимирович Кеба – нині відомий учений, дослідник творчості А. Платонова, знавець типологічних і генетико-контактних зв’язків у літературі ХХ ст., педагог вищої школи і організатор науки – народився 31 липня 1959 року в місті Старокостянтинові Хмельницької області в родині робітників і службовців. Батьки з великою увагою ставилися до виховання двох синів – Віктора і Олександра. Обидва успішно навчалися, переходячи з класу в клас з Похвальними грамотами. Жили у звичайних для того часу умовах: у приватному будинку допомагали батькам по господарству, щоліта виїздили до села Лапківці, що у Хмельницькому районі (мамина батьківщина), найкращі враження про яке зберегли до сьогодні.

1976 року Олександр закінчив Старокостянтинівську середню школу № 8, після чого вступив на філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту імені В. П. Затонськогоза спеціальністю “Російська мова і література”. Навчався на “відмінно” і залюбки займався громадською і культурно-масовою роботою: був редактором факультетської стіннівки, брав участь у виставах драматичної студії, якою керувала доцент Г. М. Краєвська, працював у студентських будівельних загонах. Зокрема, 1978 року в складі інтернаціонального студентського будівельного загону “Дружба” відвідав Народну Республіку Болгарію, а 1979 року працював у м. Шепетівці, частково над реконструкцією відомого музею Миколи Островського.

Під час навчання в інституті особливо запам’яталися заняття професора В. І. Тищенка, доцента Г. М. Краєвської, майбутнього професора і знаного сьогодні у всьому світі вченого-літературознавця С. Д. Абрамовича. Під керівництвом проф. В. І. Тищенка виконав дипломну роботу “Традиції В. Маяковського у творчості А. Вознесенського”, яка на всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у 1980 році була удостоєна Диплома 1 ступеня, а її успішний захист спонукав членів Державної екзаменаційної комісії прийняти рішення про рекомендацію О. В. Кеби до навчання в аспірантурі.

У 1980-1981 роках працював учителем російської мови і літератури у Новосільській середній школі Ярмолинецького району Хмельницької області. Тут збагатився першим педагогічним досвідом, навчився цінувати роботу колег-учителів, бачити й розвивати в кожному вихованцеві кращі якості.

Восени 1981 року вступив до аспірантури Харківського державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди за спеціальністю “Російська література”. Навчався в аспірантурі з перервою, яку зайняла служба в лавах Радянської Армії (1982-1983 рр.). Науковим керівником під час навчання в аспірантурі був відомий учений, доктор філологічних наук, професор Михайло Феодосійович Гетьманець, якому надзвичайно вдячний за колосальні уроки професійного і людського зростання.

Після завершення навчання в аспірантурі 1987 року повернувся до рідного навчального закладу, де розпочав викладацьку діяльність на посаді асистента кафедри російської та зарубіжної літератури. Повернувся не один, а з молодою дружиною, випускницею Харківського педагогічного інституту, Тетяною Василівною, та дворічною донечкою Даринкою. Згодом сім’я поповнилася і сином Іллею.

1 квітня 1988 року на засіданні спеціалізованої вченої ради в Одеському державному університеті ім. І. І. Мєчнікова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. У листопаді того ж року був призначений на посаду завідувача кафедри російської і зарубіжної літератури Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, керівництво якою здійснював упродовж 10 років. Великою заслугою керівника стало створення на кафедрі атмосфери доброзичливості й високопрофесійної вимогливості кожного викладача до власного наукового й педагогічного зростання. Не випадково 90% складу кафедри сьогодні є докторами і кандидатами наук. У 1991 році Олександр Володимирович отримав звання доцента.

Упродовж 1998-2001 рр. навчався в докторантурі Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Після написання монографії і представлення докторської дисертації до захисту в липні 2002 року отримав пропозицію від ректора Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, професора О. М. Завальнюка зайняти посаду декана новоствореного факультету іноземної філології, яку прийняв з почуттям високої відповідальності за висловлену довіру.

Набутий на посаді завідувача кафедри досвід, навички адміністративної роботи, організаторські здібності, чуйне і разом з тим вимогливе ставлення до колег та студентів, виваженість у прийнятті рішень дозволили Олександру Володимировичу створити на факультеті дієздатний та перспективний колектив, у якому вдало поєднувалися професійний досвід старших науково-педагогічних працівників та енергія, завзяття, потяг до новаторства молодих викладачів.

Продовжуючи наукові традиції своїх наставників, викладачів Кам’янець-Подільського педагогічного інституту 1970-1990-х років – професора В. І. Тищенка, професора С. Д. Абрамовича, доцента Г. М. Краєвської, О. В. Кеба створив на факультеті іноземної філології науково-дослідну лабораторію “Проблеми світової літератури ХХ ст.”, результатом діяльності якої є десятки наукових досліджень, адресованих фахівцям у різних галузях літературознавства, вчителям, студентам, аспірантам.

23 квітня 2003 року на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України захистив докторську дисертацію на тему “Творчість А. П. Платонова в контексті світової літератури ХХ ст.” за двома спеціальностями: “російська література” і “порівняльне літературознавство” Сам захист пройшов, за визнанням очевидців, блискуче. У дисертації О. В. Кеби творчість А. П. Платонова, видатного російського письменника ХХ ст., вперше було розглянуто в контексті новітньої світової літератури і на тлі філософсько-естетичної думки модерної доби. Вчена рада, до складу якої увійшли більше 20 знаних в Україні і за її межами докторів філологічних наук, професорів, академіків НАН України, одностайно підтримала науковий пошук Олександра Володимировича. Розгляд дисертації у ВАК України тривав відносно недовго, і 8 жовтня 2003 р. йому було присвоєно науковий ступінь доктора філологічних наук. У 2005 році рішенням колегії Міністерства освіти і науки України О. В. Кебі було присвоєно вчене звання професора по кафедрі зарубіжної літератури та мовознавства.

Упродовж 2006-2013 рр. Олександр Володимирович обіймав посаду проректора з наукової роботи. Продовжуючи перспективний курс розвитку наукової діяльності університету, розроблений його попередником на цій посаді професором А. Г. Філінюком, і за підтримки ректора університету докладав значних зусиль для реалізації поставлених перед навчальним закладом завдань щодо виконання програми інтеграції науки і освіти. Проректор успішно здійснював координацію науково-дослідної, дослідно-експериментальної та пошукової роботи всього колективу університету за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки, визначеними Кабінетом міністрів України. Одним із провідних напрямів його діяльності була підготовка і атестація наукових кадрів. За період з 2007 р. по 2012 р. науково-педагогічними працівниками університету було захищено 14 докторських і понад 160 кандидатських дисертацій, 80 осіб отримали вчені звання професорів і доцентів, опубліковано понад 300 монографій і майже 120 навчальних і навчально-методичних посібників з рекомендаційним грифом Міністерства освіти і науки України.

З вересня 2013 року обіймає посаду завідувача кафедри германських мов і зарубіжної літератури.

У 2007 році О. В. Кебу обрано академіком Академії наук вищої освіти України. Ще одним підтвердженням високого рівня науково-педагогічної кваліфікації Олександра Володимировича стало виконання ним обов’язків члена експертної ради з соціальних і гуманітарних наук Державної акредитаційної комісії України. За дорученням керівництва Міністерства освіти і науки України він брав участь в акредитаційній експертизі як окремих філологічних спеціальностей у різних вишах України, так і вищих навчальних закладів в цілому. Також успішно виконував обов’язки члена двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій з літературознавчих спеціальностей – у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (2003-2014) й у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (2011-2017).

Професор О. В. Кеба регулярно виступає офіційним опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Окрім того особисто здійснює ефективне керівництво виконанням кандидатських і докторських дисертацій. У його послужному списку 14 кандидатських і 2 докторські дисертації.

Основні наукові інтереси професора О. В. Кеби як науковця і викладача пов’язані з такими галузями філології, як порівняльне літературознавство, історія світової літератури ХХ ст. На високому науково-теоретичному та методичному рівнях забезпечує він викладання нормативних і спеціальних курсів для студентів і магістрантів факультету іноземної філології, зокрема “Історія зарубіжної літератури ХХ ст.”, “Порівняльне літературознавство”, “Методологія сучасного літературознавства”. Його лекції відзначаються логічністю і стрункістю побудови, чіткими формулюваннями суджень, теоретичних положень і висновків, переконливою аргументацією, дохідливістю й легкістю сприймання студентами навчального матеріалу. Практичні заняття орієнтовані на діалог зі студентами і спираються на наполегливу роботу з текстами і сучасними теоретичними джерелами. Відтак реалізується основне прагнення викладача – навчити студентів самостійно мислити й осягнути глибинну сутність літературно-художніх явищ і процесів.

Учений постійно бере участь у наукових конференціях і форумах, серед яких переважно міжнародні та всеукраїнські. Він є автором близько 300 наукових праць. Це – монографії, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації вчителям і студентам, статті. Вони опубліковані в Україні і за кордоном (Німеччина, Польща, Чехія, Росія).

О. В.  Кеба – Відмінник освіти України (з 2001 р.), його праця на освітянській ниві удостоєна державних відзнак – Почесної Грамоти Верховної Ради України (2003 р.) і Почесної Грамоти Міністерства освіти і науки України (2003 р.), Знаку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України “За наукові досягнення”(2009 р.).

Олександр Володимирович постійно перебуває у творчому пошуку, активно залучає молодь до наукової роботи. Чуйність, доброзичливість, відданість справі й людям склали йому репутацію гарної людини й фахівця високої кваліфікації. Науково-подвижницька праця професора є чудовим прикладом для українських і зарубіжних колег у самовідданому служінні справі усього життя, рідній Україні.

Тамара Опря, завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу бібліотеки університету

Нові рейтингові вершини Університету Огієнка в 2019 році

29 липня 2019 р. Лабораторією кіберметрики («Cybermetrics Lab») Національної дослідницької ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC) при Міністерстві науки та інновацій Іспанії було оприлюднено результати міжнародного вебометричного рейтингу університетів світу за рівнем їх присутності в Інтернеті «Webometrics Ranking of World’s Universities» (URL: http://www.webometrics.info/en/Europe/Ukraine%20). Рейтинг розробники оприлюднюють двічі на рік – у липні та в січні.

Рейтинг «Webometrics Ranking of World’s Universities» засновано на аналізі представленості понад 27 тисяч ЗВО з усього світу (в тому числі й 320 українських) вишів у глобальному інформаційному просторі, де до уваги беруть такі показники: Presence (присутність); Visibility (видимість); Transparency (or оpenness) (прозорість, або відкритість); Excellence (or Scholar) (якість, або науковість).

До першої трійки серед українських вишів увійшли Сумський державний університет (1977 місце серед вишів світу), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2011 місце), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (2242 місце).

Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка в рейтингу станом на липень 2019 р. досягнуто найвищого показника за останні роки, зокрема:

– у січні 2018 р. – 75 місце серед 327 українських ЗВО, що були подані в рейтингу, та 7999 місце в загальному світовому рейтингу, в якому було представлено більше 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу;

– у липні 2018 р. – 85 місце серед 326 українських ЗВО (7978 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу).

– у січні 2019 р. – 85 місце серед 323 українських ЗВО (7996 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу);

– у липні 2019 р. – 53 місце серед 320 українських ЗВО (6182 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу)!

Попереду нові 100 років успіху!

Навчально-методичний центр
забезпечення якості освіти

Археологічні дослідження у Кам’янці-Подільському тривають

Однією із ознак, що свідчить про високу підготовку фахівців історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка є те, що, починаючи з 1963 року в нас діє археологічна експедиція, яку започаткував відомий український археолог, д.і.н., академік Іон Винокур.

За 56 років студентами-практикантами було досліджено чималу кількість пам’яток: черняхівську майстерню в с.Бернашівка, старожитності літописної Бакоти, давньоруське городище в с. Губин, городище чорноліської культури у с.Рудківці, незліченну кількість археологічних об’єктів у Кам’янці та його околицях.

Цього року студентам першого курсу історичного факультету випала нагода дослідити поселення трипільської культури в урочищі Татариски, що в с.Смотрич Кам’янець-Подільського району. Очолює Міжнародну Подільську трипільську експедицію Олександр Дяченко – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України та Івона Собковяк-Табака – доктор історичних наук, професор Інституту археології та етнографії Польської академії наук.

Дослідження цієї пам’ятки здійснюються коштом гранту Національного наукового центру Польщі. Так, польськими фахівцями навесні було здійснено геофізичну зйомку поселення, що дало змогу виявити житла, заглиблені об’єкти, такі як господарські ями та рів, тощо.

До вивчення пам’ятки активно долучились випускники університету: кандидати історичних наук Павло Нечитайло (керівник К-ПААЕ ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ) та Ігор Старенький (провідний науковий співробітник К-ПДІМЗ), завідувач відділу “Музей старожитностей” К-ПДІМЗ Петро Болтанюк та студент 4 курсу історичного факультету Євгеній Левінзон.

Під час досліджень вже вдалося розкрити залишки трипільського житла та чималу кількість фрагментів керамічних виробів. Цікавою знахідкою є дві гончарні печі, котрі, ймовірно, використовувалися для виробництва посуду. Це свідчить про значний розвиток цього поселення та проливає світло на історії трипільських племен Середнього Подністров’я на класичному етапі їх розвитку.

Максим Сльозкін, Євгеній Левінзон,
студенти 4 курсу історичного факультету

До уваги вступників!

Відповідно до Правил прийому до Університету Огієнка та термінів вступної кампанії-2019 приймальна комісія К-ПНУ імені Івана Огієнка повідомляє про те, що графік роботи приймальної комісії у суботу, 27 липня та неділю, 28 липня – з 9.00 до 17.00. Читати далі

Рекомендації до зарахування на навчання

До уваги вступників! Приймальна комісія Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка інформує про те, що 26 липня в електронному кабінеті вступника навпроти заяви, за якою абітурієнта рекомендують на навчання за кошти державного бюджету, відображатиметься статус “Рекомендовано до зарахування”. Читати далі

Університет Огієнка – серед найпопулярніших вишів України!

За даними Інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», що публікує рейтингові списки абітурієнтів, до навчальних закладів України подано більше 1 млн 500 тисяч заяв від вступників. Читати далі

Марина Бех-Романчук – призерка “Діамантової ліги”

20-21 липня в Лондоні пройшов етап “Діамантової ліги – 2019” – престижної серії комерційних змагань з легкої атлетики, на якому випускниця факультету фізичної культури К-ПНУ імені Івана Огієнка Марина Бех-Романчук посіла третє місце в стрибках у довжину. Читати далі

Студенти КСПП навчаються влітку!

16-18 липня, студентки 3 та 4 курсу, які навчаються за спеціальностями «Соціальна педагогіка» та «Соціальна робота», Ваків Христина та Власова Аліна взяли участь у літній школі для майбутніх соціальних працівників та психологів в м. Яремче. Читати далі

Чемпіонат України з важкої атлетики

Вітаємо студентів факультету фізичної культури нашого вишу з перемогою на чемпіонаті України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок, який пройшов 15-19 липня в м. Городку, Вероніку Івасюк (в/к до 59 кг),Анастасію Лисенко (в/к до 87 кг)та Володимира Болгарина (в/к до 81 кг). Також Володимир встановив рекорд України серед чоловіків, піднявши у ривку 156 кг. Читати далі