В очікуванні Великодня

В очікуванні Великодня

крапанка

Цікава річ – соціальні мережі. Завдяки ним ми спілкуємося, навчаємося, пізнаємо світ і «ворохобимо» пам’ять, повертаючись у прекрасне недалеке минуле. Саме концепти ностальгії та уяви сприяють цьогорічному святкуванню Великодніх свят, перебуваючи в умовах карантину.

У період від свята Великодня до Вознесіння Господнього, яке відзначають на сороковий день після Пасхи, за християнським звичаєм українці продовжують вітати один одного радісним вигуком «Христос Воскрес!» і відповідати «Воістину Воскрес!», сполученим із триразовим поцілунком, а також водити біля храмів хороводи гаївок.

писанка

Традиційно, напередодні Великодня в Університеті Огієнка щороку проводять Великодню толоку: майстер-класи з розпису писанок, прикрашення яєць за допомогою техніки квілінгу, реконструкція великодніх гаївок, виставка науково-популярної літератури та святкової атрибутики тощо. Цьогоріч ми пригадуємо майстер-класи і самостійно вдома розписуємо писанки. Пам’ятаймо, що для українців писанка – це символ життя, добра, надії, магічний оберіг нації.

писанка

Що ми розуміємо під «писанкою»? Як правило – «гарно та вміло» розписане яйце, яке готують до Великодніх свят. Але не всі замислюються над її історією, символікою та ритуалами пов’язаними з писанкарством.

У чому магічність та  символізм «писанкового дива»? Відповідь проста: усе починалося з яйця. З нього, за дохристиянськими віруваннями наших предків, народився Всесвіт. Згадуйте казки свого дитинства й обов’язково  натрапите на дивовижне яйце-райце – символ життя та  родючості!

дряпанка

Традиція обдаровувати одне одного крашанками та писанками відома з дохристиянських часів. Яйце, у якому захований зародок життя, яке уособлює поєднання минулого та сучасного, стало символом Воскресіння Христа.

Музей писанки у Коломиї

Український народ зберіг традицію писанкарства. Кожна українська жінка вміла робити писанки. Навесні, коли все живе відроджується, українка сідала «оновлювати світ». Для ритуалу вона готувала непочату воду, непочатий вогонь, нові горщики, нові полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, крім господині, не мав права торкатися.

Сьогодні ці ритуали досить спрощені. Маємо знати, що є різні техніки виконання писанок: якщо покриваємо яйця кольоровими краплинами на тлі іншого кольору – це «крапанки»; розмальовані пензлем – «мальованки»; забарвлені лише одним тоном – «крашанки»; на пофарбованій поверхні яєць видряпані лінії, які утворюють малюнок, – «дряпанки»; розписані за допомогою воску та писачка різними символами-орнаментами – «писанки».

писанка

Наші предки не користувалися хімічними барвниками. Як правило, використовували натуральні барвники: лушпиння цибулі – жовтогарячий колір; сік буряка – рожевий; квіти нагідок, листя берези – жовтий; кропива – зелений; кора дуба або волоських горіхів – чорний.

писанка

Готуючи фарби для писанок, пам’ятайте, що червоний колір символізує радість життя, жовтий уособлює місяць і зорі, гарний урожай; блакитний – здоров’я; зелений – щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів-предків.

У народі кажуть: «Світ існує доти, поки живе писанка». Переконані, що традицію наших предків кожен із нас може і повинен зберегти та передати своїм дітям.

Усіх вітаємо з очікуваним святом Воскресіння Господнього!

Свяченого яєчка, доброї Паски

І сонця окрайчик з Божої ласки!

У мирі та щасті, добрі та любові,

Святкуйте Великдень у родинному колі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Валерій Щегельський, завідувач навчально-наукової лабораторії етнології,

Людмила Горчак, керівник відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти.

Фото – з колекції писанок Музею писанкового розпису м. Коломия.