Сьогодні своїм цінним досвідом ділиться:
Наталія Глушковецька, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов:
“Карантинні умови життя спонукають викладачів до активнішого застосування інтерактивних систем та методик, які сприяють організації повноцінного навчання. Однією з найпопулярніших у світі є система Moodle, яка надає можливість створення динамічних навчальних курсів, системи контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів, забезпечує широкі можливості для комунікації. Вирізняльним є те, що попри дистанційну форму студент є активним учасником освітнього процесу й самостійно створює свою власну систему знань, використовуючи запропоновані джерела, а викладач стимулює та мотивує їх шляхом підготовки різноманітних завдань для самостійного опрацювання.
Особисто мені імпонує можливість використання засобів мультимедіа в системі, адже застосування відео та аудіоматеріалів на заняттях з іноземної мови значно підвищує ефективність навчання та посилює мотивацію студентів для засвоєння нового матеріалу. Для підвищення якості комунікації зі студентами застосовую додаток Viber та електронну пошту. Переважна більшість студентів досить швидко адаптувалася до дистанційних умов навчання, хоч інша їх частина сумує за живим спілкуванням, яке неможливо замінити жодними технічними засобами. Дякую студентам за активність та бажання навчатися. Разом ми все здолаємо!”
Геннадій Вонсович, кандидат історичних наук, доцент кафедри філософських дисциплін:
“Працюємо за розкладом, використовуючи різні форми дистанційного навчання: ЕПошту, ФБ, лекції, семінари в онлайн-режимі, Skype. Не всі студенти мають змогу дистанційно навчатися; не можуть активно працювати дистанційно, оскільки вдома поганий сигнал інтернету. Відчувається брак емоцій та нормального зворотного зв’язку; завжди спонукаю студентів до полілогу, намагаюся розчинити зміст лекції чимось цікавеньким з теми. Встановлено консенсус довіри: не списувати, бо є можливість користуватися всіма джерелами за попереднім погодженням із викладачем. Навчання індивідуалізоване. Це вимагає більше часу. Дистанційка в ідеалі уможливлює запис лекції та її перегляд у записі. Особливості: багато часу, зусиль треба витратити для підготовки до онлайн-спілкування; необхідність модернізації практичних занять; індивідуалізоване спілкування розвиває самостійність мислення; дисциплінує здобувачів вищої освіти, розширює дисциплінарний контроль (за М.Фуко). Якщо «розкинути» це в межах країни, то дуже погана картина вимальовується. Реально доцільно поєднувати очно-дистанційну форму за нормальної ситуації у світі й країні. Деякі студенти вказують на проблемний інтернет; дехто – на комфортність (бо перебувають удома); для більшості – це відсутність живого спілкування.”
Оксана Лівіцька, кандидат філологічних наук, асистент кафедри журналістики:
“Із запровадженням загальнонаціонального карантину всі навчальні заклади перейшли на дистанційне навчання. Можна назвати низку переваг такої форми освітнього процесу, зокрема: це можливість навчатися в будь-який час та в будь-якому місці; доступність навчальних матеріалів, мобільність, індивідуальний підхід. Окрім того, з розвитком інформаційних технологій навчатися дистанційно стало просто. Якщо говорити про технічну частину, то найзручнішою для навчання є система Moodle, Skype, Viber, Zoom. Дистанційне інтернет-навчання позитивно впливає і на особистісний розвиток, підвищує самоорганізацію й відповідальності студента, удосконалює рівень комп’ютерної грамотності. Впевнена, що дистанційне навчання є цікавим та ефективним. Приєднуєтеся!!!”