05 травня 2021 року було проведено чергове засідання наукової ради К-ПНУ. До обговорення актуальних питань наукової діяльності долучились члени наукової ради.

Про популярні рейтинги закладів вищої освіти та позиції К-ПНУ в них поінформувала керівник відділу наукової роботи, доцент Мар’яна Плахтій. Традиційно у квітні кожного року вебсайт Освіта.ua оприлюднює щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти за показниками даних наукометричної бази Scopus. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка цього року посів 142 місце  (у 2020 р. – 132 місце) серед 190 закладів вищої освіти України з кількістю публікацій – 133 (2020 р. – 107), кількістю цитувань – 293 (2020 р. – 171). Позитивна динаміка і в зростанні показника Індекса Гірша – 9 (2020 р. – 7).

Читати далі

Із 05 по 20 квітня 2021 р. відповідно до Плану заходів з оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої на ІІ семестр 2020-2021 н. р. навчально-методичний центр забезпечення якості освіти за сприяння заступників деканів факультетів з навчальної роботи та забезпечення якості вищої освіти, заочного відділу та відділу аспірантури і докторантури провів опитування здобувачів вищої освіти заочної форми через анкету «Організація поточного, підсумкового (семестрового) контролю здобувачів вищої освіти університету із застосуванням дистанційних технологій навчання в період карантину», в якому взяли участь 154 здобувачі вищої освіти (144 (93,5%) здобувачі заочної форми здобуття вищої освіти освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр»; 10 (6,5%) здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «доктор філософії», з яких 8 – денної форми та 2 – заочної форми здобуття вищої освіти).

Читати далі

26 квітня 2021 року в Україні організовують заходи до 35 річниці Чорнобильської катастрофи. Сьогодні день скорботи, спогадів, планів Це ще один привід вкотре проаналізувати, що сталося в м. Прип’ять Київської області тієї трагічної ночі та які це має наслідки сьогодні.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталося два теплові вибухи, унаслідок чого відбулося повне його руйнування і викид великої кількості радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію та інших. Ця аварія стала однією з найбільших за всю історію ядерної енергетики, адже потужність викиду вимірюють показником у 300 Хіросім, а її наслідки кожен із нас може відчути і спостерігати досі майже в усьому світі. Радіоактивна хвиля від місця катастрофи пройшла над європейською частиною колишнього СРСР, більшою частиною США, а приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Радіоактивного ураження зазнало близько 600 000 осіб.

Читати далі