Всесвітній день книги та авторського права

Всесвітній день книги та авторського права

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх, хто залишається «за лаштунками» книговидання. «Винуватців» цього «свята книголюбів» декілька. Саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902 р.), трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899 р.), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920 р.).

У резолюції ЮНЕСКО, організації, що запровадила це свято, віднаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня «Всесвітнім днем книги та авторського права», оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».

Таке рішення ЮНЕСКО було прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Тому ось уже понад 20 років відзначаємо таке свято.

Щороку цього дня у всьому світі проводять святкування та ярмарки, мета яких — наголосити на великій силі книг, які є зв’язком між поколіннями та культурами. Однак цьогоріч День книги змушені святкувати онлайн. Але навіть під час карантину для охочих відзначити літературне свято маємо декілька ідей. Можна провести День книги, звісно ж, за читанням хорошої літератури. Для цього зовсім не потрібно виходити з дому. А хороша історія навпаки змусить забути про обмеження прогулянок і подорожей. Також можна подарувати близькій людині книжку, надіславши її поштою. Або ж, якщо є можливість, оновити власну бібліотеку, замовивши онлайн цього дня в книгарні ту літературу, яку давно хотілося прочитати.

Як зазначав Герман Гессе: «Із численних світів, не отриманих людиною в дар від природи, а створених нею самостійно із власного духу, світ книг найбільший.
Без слова, без писемності і без книг немає історії, немає поняття людства». А Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» писав: «Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас […]. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось». Тож читаймо книги, і не тільки 23 квітня, а щодня. Адже за допомогою книг ми піднімаємося над своїми суб’єктивними судженнями, починаємо глибше розуміти світ і людей, отримуємо можливість «поспілкуватися» з кращими представниками людства і розширити горизонти свого пізнання!