18 серпня в конференц-залі Кам’янець-Подільського національного університету відбулася науково-громадська онлайн-конференція «Брама Сходу. До 350-ліття завоювання Кам’янця османами. Українсько-турецькі відносини». Мета зустрічі – дискурсивне обговорення про зазначені в темі історичні події, що мали місце на Поділлі наприкінці XVІI сторіччя. У конференції взяли участь науковці, дипломати та громадські діячі України й Туреччини.
Із вітальним словом до учасників конференції виступив проректор з науково-педагогічної роботи К-ПНУ, депутат Кам’янець-Подільської міської ради, очільник депутатської групи «Ми кам’янчани» Василь Кобильник і консул Генерального консульства України в Стамбулі Олена Ващенко.
Дискусію продовжив український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії К-ПНУ пан Валерій Степанков. У своєму виступі “Капітуляція Кам’янця-Подільського 27 серпня 1772 року або чому спалахнула турецько-польська війна 1672-1676 року” Валерій Степанович розкрив невідомі широкому загалу історичні факти, досліджені та описані у співавторстві з колегою Валерієм Смолієм у монографії “Петро Дорошенко. Політичний портрет”, які чітко визначають роль тогочасної Речі Посполитої як держави, що, вторгнувшись на території Османської імперії, розпочала військову агресію проти Туреччини. Однак і до сьогодні у громадському розумінні та відомому поданні історичного матеріалу і науковій риториці превіалює тема про тогочасну Польщу – жертву турецького вторгнення. А дискусії про так звану Руїну нівелюють саме розуміння боротьби українського народу за свою державність і незалежність. Також цікавими є висновки дослідника про дипломатичні взаємини гетьмана Дорошенка та султана Османської імперії, Мегмета IV, напівукраїнця по матері Надії Хатідже Турхан.
Абсолютно новим під час зустрічі прозвучав і той історичний факт, що султан Османської імперії не вимагав від Дорошенка васальної залежності України, а беручи під свій протекторат, зазначав про її нейтральність. Як самостійну і незалежну і від Польщі, і від Туреччини, наголошуючи саме такий статус українських теренів у спілкуванні з польським королем. “Якщо не залишите в спокої Дорошенка…”, – цитує документ професор Валерій Степанков. Польща, на жаль, відхилила цей проєкт і вдалася до ведення гібридної війни щодо України, вторгнувшись також на території Османської імперії: “з однієї сторони воювати з Дорошенком, з іншої – вдавати, що війна не ведеться”.
Окреслену тему продовжив український історик, тюрколог, кандидат історичних наук, керівник Сектора дослідження цивілізацій Причорномор’я, Олександр Галенко. Тема його виступу «Османське панування на Поділлі в історії України». Науковець розповів про історичні, ментальні та культурні зв’язки українсько-турецьких відносин, котрі сьогодні є тим містком, що поєднують сучасну Туреччину й Україну.
Із надзвичайно цікавими доповідями виступили науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Руслан Нагнибіда. Тема виступу: “Ландшафтно-функціональна організація і музеєфікація полів битв” та доктор філософії в галузі історії (PhD), науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», член історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» Валентин Пагор. Тема виступу: «Військові хитрощі турків в битві за Кам’янець 1672 року».
У конференції також взяли участь Tetiana Fecan-Baştepe, очільниця ГО Українське Товариство в Стамбулі, та видавчиня нішевого українського видавництва ALEMAK (сучасна та класична турецька література українською мовою) Ольга Чичинська.
Запис етеру конференції всім зацікавленим можна буде переглянути за покликанням у спільноті ГО Товариство Сонця і Місяця, “Історія-культура Online КП”, ГО Подільська освітня платформа.
Лора Підгірна, письменниця, громадська діячка,
аспірантка історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка