18 серпня в конференц-залі Кам’янець-Подільського національного університету відбулася науково-громадська онлайн-конференція «Брама Сходу. До 350-ліття завоювання Кам’янця османами. Українсько-турецькі відносини». Мета зустрічі – дискурсивне обговорення про зазначені в темі історичні події, що мали місце на Поділлі наприкінці XVІI сторіччя. У конференції взяли участь науковці, дипломати та громадські діячі України й Туреччини.
Із вітальним словом до учасників конференції виступив проректор з науково-педагогічної роботи К-ПНУ, депутат Кам’янець-Подільської міської ради, очільник депутатської групи «Ми кам’янчани» Василь Кобильник і консул Генерального консульства України в Стамбулі Олена Ващенко.
 Дискусію продовжив український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії К-ПНУ пан Валерій Степанков. У своєму виступі “Капітуляція Кам’янця-Подільського 27 серпня 1772 року або чому спалахнула турецько-польська війна 1672-1676 року” Валерій Степанович розкрив невідомі широкому загалу історичні факти, досліджені та описані у співавторстві з колегою Валерієм Смолієм у монографії “Петро Дорошенко. Політичний портрет”, які чітко визначають роль тогочасної Речі Посполитої як держави, що, вторгнувшись на території Османської імперії, розпочала військову агресію проти Туреччини. Однак і до сьогодні у громадському розумінні та відомому поданні історичного матеріалу і науковій риториці превіалює тема про тогочасну Польщу – жертву турецького вторгнення. А дискусії про так звану Руїну нівелюють саме розуміння боротьби українського народу за свою державність і незалежність. Також цікавими є висновки дослідника про дипломатичні взаємини гетьмана Дорошенка та султана Османської імперії, Мегмета IV, напівукраїнця по матері Надії Хатідже Турхан.
Дискусію продовжив український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії К-ПНУ пан Валерій Степанков. У своєму виступі “Капітуляція Кам’янця-Подільського 27 серпня 1772 року або чому спалахнула турецько-польська війна 1672-1676 року” Валерій Степанович розкрив невідомі широкому загалу історичні факти, досліджені та описані у співавторстві з колегою Валерієм Смолієм у монографії “Петро Дорошенко. Політичний портрет”, які чітко визначають роль тогочасної Речі Посполитої як держави, що, вторгнувшись на території Османської імперії, розпочала військову агресію проти Туреччини. Однак і до сьогодні у громадському розумінні та відомому поданні історичного матеріалу і науковій риториці превіалює тема про тогочасну Польщу – жертву турецького вторгнення. А дискусії про так звану Руїну нівелюють саме розуміння боротьби українського народу за свою державність і незалежність. Також цікавими є висновки дослідника про дипломатичні взаємини гетьмана Дорошенка та султана Османської імперії, Мегмета IV, напівукраїнця по матері Надії Хатідже Турхан.
 Абсолютно новим під час зустрічі прозвучав і той історичний факт, що султан Османської імперії не вимагав від Дорошенка васальної залежності України, а беручи під свій протекторат, зазначав про її нейтральність. Як самостійну і незалежну і від Польщі, і від Туреччини, наголошуючи саме такий статус українських теренів у спілкуванні з польським королем. “Якщо не залишите в спокої Дорошенка…”, – цитує документ професор Валерій Степанков. Польща, на жаль, відхилила цей проєкт і вдалася до ведення гібридної війни щодо України, вторгнувшись також на території Османської імперії: “з однієї сторони воювати з Дорошенком, з іншої – вдавати, що війна не ведеться”.
Абсолютно новим під час зустрічі прозвучав і той історичний факт, що султан Османської імперії не вимагав від Дорошенка васальної залежності України, а беручи під свій протекторат, зазначав про її нейтральність. Як самостійну і незалежну і від Польщі, і від Туреччини, наголошуючи саме такий статус українських теренів у спілкуванні з польським королем. “Якщо не залишите в спокої Дорошенка…”, – цитує документ професор Валерій Степанков. Польща, на жаль, відхилила цей проєкт і вдалася до ведення гібридної війни щодо України, вторгнувшись також на території Османської імперії: “з однієї сторони воювати з Дорошенком, з іншої – вдавати, що війна не ведеться”.
 Окреслену тему продовжив український історик, тюрколог, кандидат історичних наук, керівник Сектора дослідження цивілізацій Причорномор’я, Олександр Галенко. Тема його виступу «Османське панування на Поділлі в історії України». Науковець розповів про історичні, ментальні та культурні зв’язки українсько-турецьких відносин, котрі сьогодні є тим містком, що поєднують сучасну Туреччину й Україну.
Окреслену тему продовжив український історик, тюрколог, кандидат історичних наук, керівник Сектора дослідження цивілізацій Причорномор’я, Олександр Галенко. Тема його виступу «Османське панування на Поділлі в історії України». Науковець розповів про історичні, ментальні та культурні зв’язки українсько-турецьких відносин, котрі сьогодні є тим містком, що поєднують сучасну Туреччину й Україну.
Із надзвичайно цікавими доповідями виступили науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Руслан Нагнибіда. Тема виступу: “Ландшафтно-функціональна організація і музеєфікація полів битв” та доктор філософії в галузі історії (PhD), науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», член історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» Валентин Пагор. Тема виступу: «Військові хитрощі турків в битві за Кам’янець 1672 року».
У конференції також взяли участь Tetiana Fecan-Baştepe, очільниця ГО Українське Товариство в Стамбулі, та видавчиня нішевого українського видавництва ALEMAK (сучасна та класична турецька література українською мовою) Ольга Чичинська.
Запис етеру конференції всім зацікавленим можна буде переглянути за покликанням у спільноті ГО Товариство Сонця і Місяця, “Історія-культура Online КП”, ГО Подільська освітня платформа.
Лора Підгірна, письменниця, громадська діячка,
 аспірантка історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка